Вікіпедія

KSE Institute

KSE Institute — аналітичний центр при Київській школі економіки (KSE). Займається аналітикою, консалтингом, дослідженнями, розробляє стратегії та рекомендації щодо підтримки інноваційної економіки України.

KSE Institute
Засновано2005
ГалузьАналітика, консалтинг
Місце діяльностіКиїв, Україна
ДиректорНаталія Шаповал
Вебсайт: kse.ua/ua/kse-department/kse-institute/

KSE Institute надає консалтингові послуги для державного та приватного секторів.[1]

З початком війни Росії проти України активно співпрацює з українським урядом та аналізує інформацію про пошкоджені у війні об’єкти для міжнародних судових процесів проти РФ.

Історія

ред.

У 2005 році KSE/EERC зі Стокгольмським інститутом перехідної економіки заснували Київський Економічний Інститут (КЕІ). Метою його створення було застосовувати наукові економічні факти до вироблення економічної політики й змінювати процес політико-творення на основі даних і фактів.[2]

У 2013–2015 роках КЕІ був перетворений на напрям, а згодом на департамент на базі Стокгольмського інституту перехідної економіки.

У 2016–2018 роках КЕІ працював як департамент Київської школи економіки, маючи у складі кількох аналітиків та професорів.

У 2019 році напрям КЕІ був виокремлений і перейменований на KSE Institute.

Нині структура інституту складається з 13 дослідницьких центрів та 44 експертів, серед яких PhD-спеціалісти, програмісти, колишні урядовці, консультанти.

З моменту створення KSE Institute очолює віцепрезидентка з економіко-політичних досліджень Київської школи економіки Наталія Шаповал.[3]

KSE Institute реалізував понад 100 дослідницьких та консультаційних проєктів.

Протягом 2021 року KSE Institute реалізував 50 проєктів, серед них — 15 соціальних (pro bono). Очікувана сума доходу близько 2 млн доларів США.

Команда інституту брала участь у підготовці та оновленні стратегії регіонального розвитку, стратегії охорони здоров’я, стратегії розвитку малого та середнього бізнесу, інвестиційної стратегії, а також брала участь у процесі перегляду Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

KSE Institute працює над дослідженнями та проєктами у сферах макроекономіки, фінансування охорони здоров’я, протидії COVID-19, фармацевтичного ринку, публічних закупівель, енергетики та цифрової трансформації, креативної економіки, міжнародної торгівлі, корпоративного управління, місцевого управління, регіонального розвитку та інших.[1]

Із початком війни Росії проти України KSE Institute активно співпрацює із урядом України, оцінюючи збитки та розробляючи сценарії відновлення економіки після війни.

Спільно з Офісом Президента України та Міністерством економіки KSE Institute започаткував проєкт «Росія заплатить». Мета проєкту – зібрати інформацію про об'єкти, що були зруйновані і продовжують руйнуватися в результаті війни, яку Росія розв'язала проти України.[4]

Інформацію про пошкоджені об’єкти через сайт [Архівовано 26 квітня 2022 у Wayback Machine.] або бот [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.] може подати кожен. Дані верифікуються та перевіряються аналітиками KSE Institute. У подальшому ця інформація буде використана українським урядом як докази в міжнародних судах для відшкодування Росією завданих збитків.

Структура

ред.
  • Центр макроекономічного моделювання, керівник — Ігор Дейсан,[5] співзасновник — Юрій Шоломицький.[6]
  • Центр вдосконалення закупівель, керівниця — Ольга Терещенко.
  • Центр досліджень продовольства та землекористування, керівник — Олег Нів’євський.[7]
  • Центр журналістики, керівник — Андрій Яніцький.
  • Центр аналітики зовнішньої торгівлі Trade+, керівниця — Світлана Таран.
  • Центр енергетичних та кліматичних досліджень, керівник — Борис Додонов.[8]
  • Центр економіки охорони здоров’я, керівник — Юрій Ганиченко.  
  • Центр аналізу публічних фінансів та публічного управління, керівниця — Дарина Марчак.
  • Центр поведінкових досліджень та комунікацій BeSmart, керівник — Володимир Вахітов.
  • Напрямок соціологічних досліджень, керівник — Тимофій Брік.
  • Напрямок корпоративного управління, керівник  — Андрій Бойцун.[9]
  • Центр взаємодії з владою — керівниця Наталія Бойко.[10]

Партнерство

ред.

KSE Institute співпрацює з Національним банком України, Міністерством економіки, Міністерством фінансів, Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством охорони здоров’я,[11] Міністерством цифрової трансформації,[12] Міністерством енергетики, Міністерством інфраструктури,[13] Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів;[14] великими міжнародними компаніями, серед яких ICU,[15] VISA,[16] великі фармацевтичні, нафтогазові, енергетичні компанії тощо.

Серед клієнтів KSE Institute: Американська бізнес-асоціація, Європейська бізнес-асоціація, низка великих юридичних та девелоперських компаній.

Серед міжнародних організацій-партнерів: USAID,[17] DFID,[18] посольства США, Канади й Нідерландів, ЄБРР, Світовий банк, Комісія ЄС, IFC, ВООЗ, ПРООН та інші.

Діяльність

ред.

Серед розробок Інституту:

  • Калькулятор визначення зміни ціни на природний газ.[19]
  • Розрахунок кількості співробітників, які необхідні для виконання функції (в такому випадку — закупівлі).[20]
  • Дизайн аукціон: продаж проблемних кредитів.
  • Комплексний аналіз перепон для створення продукції з більшою доданою вартістю.
  • Аналіз ефекту відкриття даних.[21]
  • Оцінка насиченості ринку певними лікарськими засобами.
  • Механізм перерозподілу продукції на складах організації з мережевою структурою.
  • Розробка моделі електронних каталогів та рамкових угод для закупівель.
  • Розробка бізнес-процесів та політик закупівель.
  • Розробка стратегії ціноутворення.
  • Створення юридичної архітектури, бізнес-моделі, штатної структури організації з нуля.
  • Підготовка інвестиційних проєктів для громад, які передбачають співпрацю. місцевого самоврядування та місцевого бізнесу.
  • Оцінка якості даних.
  • Розробка архітектури бази даних.

Аналітичні матеріали

ред.

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Рішення, які дають результат. Що таке KSE Institute та чому його підхід унікальний?. LIGA (укр.). 3 грудня 2021. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  2. ↑ Визначено найкращий економічний виш. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  3. ↑ Визначено пріоритети та лінію побудови структури Екологічної стратегії міста Києва до 2035 року. Офіційний портал КМДА - Головна (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  4. ↑ «Росія заплатить». В Україні запустили сайт для збору даних про збитки, нанесені окупантами — Forbes.ua. forbes.ua (укр.). 10 березня 2022. Процитовано 14 березня 2022.
  5. ↑ Валютний курс-2022: чому гривня нервує і потребує «заспокійливого». www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  6. ↑ Що чекає на українську економіку у другому півріччі? Відповідають експерти. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  7. ↑ Госрегулирование цен позволит снизить годовую инфляцию на 0,5%, — эксперты. ФОКУС (рос.). 27 січня 2022. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  8. ↑ Борис Додонов | VoxUkraine. voxukraine.org (укр.). Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  9. ↑ UBA. uba.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  10. ↑ Кабмін призначив Наталію Бойко та Юлію Ковалів членами наглядової ради «Нафтогазу» — EXPRO Consulting. expro.com.ua (укр.). Процитовано 3 лютого 2022.
  11. ↑ Експерти розповіли, на скільки вистачить наявних в Україні вакцин від COVID-19. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  12. ↑ До розробки проєкту Diia City долучився KSE Institute. thedigital.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  13. ↑ ІНФРАСТРУКТУРА. Ukraine30 (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  14. ↑ Європейський зелений курс та Зелений перехід України: спільні цілі та трансформаційні виклики. vkp.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  15. ↑ ICU - ICU pledges $1 million to Kyiv School of Economics. icu.ua. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  16. ↑ Київська школа економіки отримає $700 тис. благодійного внеску ІК Dragon Capital. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  17. ↑ Economic Potential of Open Data for Ukraine – Results of Research. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  18. ↑ Volodymyr Nesterenko (2 червня 2015). About Kyiv School of Economics / KSE. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  19. ↑ Калькулятор зміни цін на газ. cep.kse.ua (ua) . Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  20. ↑ Рахуємо уповноважених осіб. Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
  21. ↑ Відкриті дані у 2017 р. принесли економіці України $700 млн. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 3 лютого 2022. Процитовано 3 лютого 2022.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=KSE_Institute&oldid=38785648