Аналітика

Аналітика (від грец. άναλυτικά ) — основа інтелектуальної, логіко-мисленевої діяльності, спрямованої на рішення практичних завдань. У її основі лежить не стільки принцип констатації фактів, скільки принцип «випередження подій», що дозволяє організації або індивідові прогнозувати майбутній стан об'єкта аналізу.

Тлумачення поняття

У науковій літературі можна зустріти безліч визначень терміна «аналітика». Наведемо деякі з них:

• методологічна основа процесу обробки інформації;
• методологія пізнання, що використовує для отримання нового знання як строго наукові, так і інтуїтивні методи;
• форма мислення і світовідчуття, що спирається на науковий підхід;
• сутнісне знання про процеси реального світу;
• засіб перетворення інтуїтивних представлень в логічний, раціональний план мислення;
• сукупність методів, за допомогою яких можна виявляти прихований зміст в текстах і реальних соціально-політичних і економічних процесах;
• процес виявлення причинно-наслідкових залежностей і просторово-часових зв'язків в яких-небудь об'єктах;
• процес систематизації змісту за допомогою схематизації, конструювання і моделювання сутнісних елементів і зв'язків;
• процес розділення об'єкта на складові частини і подальшого синтетичного об'єднання їх в певну систему;
• процес виявлення суперечностей в об'єкті пізнання, зведення складного до простого;
• принцип конструктивного спрощення для виявлення форм взаємодії елементів цілого і розкриття внутрішньої структури будь-якого об'єкта вивчення.

Принципи аналітичної діяльності

Цілеспрямованість — орієнтація аналітичної діяльності на досягнення конкретних цілей вирішуваних завдань (результатів в практичній діяльності).

Системність — комплексний аналіз вирішуваних проблем з урахуванням їх місця, ролі і взаємозв'язків в загальній структурі забезпечення діяльності організації.

Актуальність — аналітична діяльність повинна витікати з потреб практики, мати високу міру важливості в цей момент, в цій ситуації, для розв'язання конкретної проблеми. Окрім цього, дослідження можуть проводитися з питань не таким актуальним нині^[коли?] часу, але що має перспективу розвитку, може ускладнити ситуацію в досліджуваній області.

Сучасність — отримання і видача результатів аналітичній діяльності в необхідні терміни, в зручному виді і у формі, призначеній для безпосереднього використання адресатом.

Активність — проведення аналітичної діяльності і видача її результатів незалежно від конкретних запитів користувачів з певним попередженням і елементами прогнозування. Для забезпечення ефективності дослідження потрібне визначення динаміки розвитку ситуації, що вивчається, і передбачення можливих негативних наслідків, встановлення і пояснення закономірностей зміни показників, що характеризують ситуацію, розробка сценаріїв її розвитку і експертне прогнозування.

Ініціативність — виявлення і опис проблем, формулювання завдань і способів їх рішення. Вироблення не лише оцінних результатів, але і конструктивних пропозицій і рекомендацій.

Вірогідність^{[джерело?]} (справжність) — облік істинності початкових даних аналізу, точності використовуваних кількісних даних, міри об'єктивності і обґрунтованості виводів, оцінок, пропозицій.

Об'єктивність — відсутність тенденційності, неупереджене відношення аналітика до дослідження і його результатів.

Повнота — використання усієї наявної інформації, що стосується вирішуваних завдань. При цьому передбачається висунення і перевірка усіх можливих варіантів розвитку подій, версій про суть і причини явища, що вивчається, визначення закономірностей його розвитку.

Безперервність — організація постійно діючого інформаційно-аналітичного моніторингу обстановки, своєчасно і з заданою мірою деталізації того, що відбиває основні зміни в досліджуваній ситуації.

Альтернативність — наявність у кожного співробітника аналітичного підрозділу можливості вільно висловити свою незалежну думку за результатами проведеного дослідження і довести його до вищого за рангом керівництва.

Гнучкість — можливість швидкої адаптації до змін суспільно-політичної обстановки без модифікації структури методів і засобів реалізації аналітичної роботи — суто внаслідок внесення змін до метазмінних.

Аргументованість — отримання аргументованих результатів аналітичної роботи на основі сучасних досягнень науки, ефективних інформаційних і аналітичних технологій, прагнення до об'єктивно істинного і перевіреного знання, використання усього комплексу пізнавальних принципів.

Див. також

• Вебаналітика
• Бізнесова аналітика
• Наскрізна аналітика
• Системний аналіз

Література

• Аналіз світових технологічних трендів у військовій сфері : монографія / Т. Писаренко, Т. Кваша, Т. Гаврис та ін.. – К. : УкрІНТЕІ, 2021. – 110 с. ISBN 978-966-479-127-1 (Online) DOI: http://doi.org/10.35668/978-966-479-127-1
• Варенко, В. (2022). Операційна (онлайнова) аналітика: нові технології та можливості. Український журнал з бібліотекознавства та інформаційних наук, (9), 10–21. https://doi.org/10.31866/2616-7654.9.2022.259140
• Аналітика великих даних: принципи, напрямки і задачі (огляд) / О.С. Балабанов // Проблеми програмування. — 2019. — № 2. — С. 47-68 DOI: https://doi.org/10.15407/pp2019.02.047
• Hammerström, L., Giebe, C., Zwerenz, D. (2019). Influence of Big Data & Analytics on Corporate Social Responsibility. SocioEconomic Challenges, 3(3), 47-60. http://doi.org/10.21272/sec.3(3).47-60.2019.
• Сучасні інструменти бізнес-аналітики для управління підприємницькою діяльністю / Вікторія Макарович // Том 1 № 2 (2022): Acta Academiae Beregsasiensis. Economics. DOI: https://doi.org/10.58423/2786-6742/2022-2-184-195

Посилання

• Аналітика - академічний тлумачний словник української мови [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.].
• Марків О. Т. Конспект лекцій «Суть, структура і завдання аналітики у забезпеченні ефективності управлінських рішень».
• Нафтогазова аналітика [Архівовано 28 лютого 2014 у Wayback Machine.].