Каони
Каони або K-мезони — група чотирьох мезонів, для яких характерне квантове число дивність. До складу каонів входить дивний кварк. Чотири каони позначаються: K-, K+, K0 та K0.
Дивність каонів у тому, що вони народжуються при сильній взаємодії, а розпадаються тільки через слабку взаємодію, а тому мають порівняно довгий час життя. Два нейтральних каони народжуються парами внаслідок сильної взаємодії, але згодом за допомогою механізму, який називають осциляції нейтральних частинок, перетворюються на суміш двох інших каонів: нейтрального каона з довгим часом життя і нейтрального каона з коротким часом життя. Часи життя цих двох частинок відрізняються на три порядки.
Каони відіграли значну роль у встановлені фундаментальних законів збереження.
Властивості
ред.Назва | Частинка символ |
Анти- частинка символ |
Складові кварки |
маса спокою (МеВ/c2) | IG | JPC | S | C | B' | Час життя (с) | Зазвичай розпадається на (>5 % розпадів) |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Заряджений каон[1] |
К+ | К- | us | 493.677±0.016 | 1/2 | 0− | 1 | 0 | 0 | (1.2380±0.0021)×10−8 | μ+ + νμ або π+ + π0 |
Нейтральний каон[2] | K0 | K0 | ds | 497.614±0.024 | 1⁄2 | 0− | 1 | 0 | 0 | невизначений [a] | невизначено [a] |
Короткий каон[3] | KS0 | власна | [b] | 497.614±0.024[c] | 1⁄2 | 0− | нв | 0 | 0 | (8.953±0.005)×10−11 | π+ + π- або π0 + π0 |
Довгий каон[4] | KL0 | власна | [b] | 497.614±0.024[c] | 1⁄2 | 0− | нв | 0 | 0 | (5.116±0.020)×10−8 | π+ + e- + νe або π- + e+ + νe або |
[a] ↑ Власний стан сильної взаємодії. Час життя не визначений)
[b] ↑ Власний стан слабкої взаємодії. В будові пропущений малий член, який відповідає за порушення CP-інваріантності.
[c] ↑ Маси короткого і довгого нейтральних каонів зазначені рівними масам нейтральних каонів. Однак, відомо, що між масами довгого і короткого каонів існує різниця порядка 2.2×10−11 МеВ/с[4].
Особливості нейтральних каонів
ред.Каон K0 має античастинку K0. Ця частинка народжується в реакціях при участі сильної взаємодії. Однак, вона не є власним станом оператора CP-парності. Внаслідок слабкої взаємодії стани K0 та K0 змішуються. Тобто, якщо при народженні утворюється пучок K0-каонів, то на деякій віддалі від джерела летить уже змішаний пучок K0 та K0.
Власними станами оператора CP-парності є стани K01 та K02.
- .
- .
Стан K01 має CP-парність , стан K02 має . Виходячи з міркувань збереження CP-парності, K01 розпадається на два піони, а K02 на три піони. Розпад на два піони проходить набагато швидше, ніж розпад на три піони, тому початковий пучок K0-каонів на значній віддалі від джерела стає пучком K02-каонів, який, виходячи з міркувань збереження CP-парності, не повинен розпадатися на два піони.
Проте, як показали експерименти, пучок каонів навіть на значній віддалі від джерела, розпадається із невеликою імовірністю на два піони, що свідчить про незбереження CP-парності.
Відповідно, справжніми частинками є не власні частинки оператора CP-парності K01 та K02, а інші частинки, які позначають K0S та K0L.
Історія досліджень
ред.Уперше каони спостерігали Джордж Рочестер та Кліффорд Чарлз Батлер в 1947, проводячи дослідження космічних променів з камерою Вілсона в Манчестерському університеті. Вони помітили, що якась нейтральна частинка розпадається на два заряджені піони, а якась заряджена частинка розпадається на заряджений піон і ще щось. Маса цих частинок була приблизно рівною половині маси протона.
У 1950 дослідники з Калтеху встановили камеру Вілсона на горі Вілсона з метою дослідження космічних променів. Вони підтвердили випадки таких реакцій. Після цього експеримент повторяли в багатьох гірських лабораторіях, і до 1953 невідомі частинки отримали назву К-мезонів. Легші мезони, піони та мюони назвали L-мезонами, а все, що було важче від протона — гіперонами.
Розпад К-мезонів відбувався повільно, за часи порядка 10−10 с, тоді як утворення за часи порядка 10−23 с. Для пояснення цього Абрагам Пайс постулював існування квантового числа, яке він назвав дивністю. Дивність зберігається при сильній, але не зберігається при слабій взаємодії.
В 2024 році у віці 98 років британка Розмарі Фаулер отримала визнання за своє новаторське відкриття, отриманого ще в 1948 році. Британська вчена здійснила прорив у фізиці частинок, виявивши частинку каон під час роботи над своєю докторською дисертацією в Університеті Бристоля. Це відкриття не лише сприяло отриманню Нобелівської премії її науковим керівником Сесілом Павеллом, але й революціонізувало розуміння субатомних частинок[5].
Порушення парності
ред.Незабаром виявилося, що каони розпадаються не тільки на два піони, а й на три. Три піони мають інші парність, ніж два, тож спочатку думали, що спостерігаються різні частинки з близькими масами. Однак, після того, як було доведено, що при слабкій взаємодії парність не зберігається, проблема вирішилася.
Порушення CP інваріантності
ред.У 1964 Джеймс Кронін та Вал Фітч із Брукгейвенської національної лабораторої експериментально довели, що в реакціях із каонами не зберігається також комбінація парності і зарядової парності. КL розпадається на два піони. За це відкриття вони були нагороджені Нобелівською премією за 1980 рік.
Розпад заряджених каонів
ред.В 2024 році у CERN вперше зафіксували навдивовижу рідкісний розпад зарядженого каона на піон і пару з нейтрино та антинейтрино ℬ(K+ → π+νν¯), що підтверджує передбачення Стандартної моделі фізики та може вказувати на нові фізичні явища. Статистична точність результатів досягла рівня 5 сигм (Five Sigma), що означає надзвичайно низьку ймовірність випадкової помилки - менше за один шанс на 3,5 млн. Результати дослідження були представлені на семінарі в CERN, який відбувся 24 вересня 2024 року[6]. Як відомо, каони - це нестабільні частинки з коротким часом життя близько 12 нс, які зазвичай розпадаються на мюони та нейтрино. Однак існує надзвичайно рідкісний процес, коли каон розпадається на піон і пару з нейтрино та антинейтрино, що відбувається лише в приблизно одному випадку на кожні 10 млрд розпадів. Спостереження цього процесу є надзвичайно складним через те, що нейтрино практично не взаємодіють з іншими частинками. Попри це, команда дослідників NA62 збирала дані протягом кількох років і вже у 2019 році оголосила про перші результати, зафіксувавши декілька випадків рідкісного розпаду, а додаткові спостереження у 2024 році дозволили підтвердити ці відкриття[7].
Див. також
ред.Джерела
ред.- Фрауэнфельдер Г., Хенли Э. Субатомная физика. — М. : Мир, 1979. — 736 с.
Примітки
ред.- ↑ C. Amsler et al. (2008): Particle listings — К+ та K- мезони [Архівовано 30 січня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ C. Amsler et al. (2008): Particle listings — К0 мезони [Архівовано 26 січня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ C. Amsler et al. (2008): Particle listings — Короткий K0 мезон [Архівовано 11 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ а б C. Amsler et al. (2008): Particle listings — Довгий K0 мезон [Архівовано 30 січня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Британська бабуся отримала ступінь доктора наук за відкриття, яке зробила у 22 роки. // Автор: Андрій Неволін. 23.07.2024
- ↑ A new measurement of ℬ(K+ → π+νν¯) by the NA62 experiment. // Joel Swallow (INFN-LNF) on behalf of the NA62 collaboration. 24.09.2024
- ↑ У CERN вперше виміряли рідкісний розпад каона, що може вказувати на нову фізику. // Автор: Олександра Іванова. 04.10.2024