Рівнина Ісіди

(Перенаправлено з Isidis Planitia)

Isidis Planitia — рівнина, розташована в межах гігантського ударного басейну на планеті Марс, із центром за координатами 12°54′ пн. ш. 87°00′ сх. д. / 12.9° пн. ш. 87.0° сх. д. / 12.9; 87.0; Isidis Planitia перебуває частково в межах квадранглу Syrtis Major, а частково — у квадранглі Amenthes. Вона є найбільшим очевидним утворенням ударного (метеоритного) походження на поверхні планети, після басейнів Hellas та Argyre. Діаметр цього ударного басейну становить близько 1500 км. Басейн Isidis був, ймовірно, останнім настільки великим утворенням ударного походження; він сформувався на Марсі близько 3.9 мільярда років тому, протягом Ноахійського періоду.[1] Через нашарування пилу на його поверхні, цей регіон виглядає порівняно яскравим, якщо розглядати поверхню планети за допомогою телескопа. Колись, ще до появи перших космічних апаратів, цей регіон наносили на найперші карти Марса як класичну альбедо-деталь, Isidis Regio, яку можна було розгледіти з телескопа.

Isidis Planitia
Топографія Isidis Planitia
Планета Марс
Розташування На північ від Hellas Planitia, на схід від Syrtis Major Planum
Координати 12°54′ пн. ш. 87°00′ сх. д. / 12.9° пн. ш. 87.0° сх. д. / 12.9; 87.0Координати: 12°54′ пн. ш. 87°00′ сх. д. / 12.9° пн. ш. 87.0° сх. д. / 12.9; 87.0
Діаметр 1500 км
Епонім Ізіда — єгипетська богиня неба та родючості

Дослідження опубліковані в журналі Icarus, описували складну геологічну історію частин рівнини Isidis, особливо місцевостей поблизу Дейтеронілового контакту (англ. Deuteronilus contact). Припускають, що цей контакт є межею древнього й давно висохлого величезного марсіанського океану. Дослідники виявили докази, що свідчать про те, що колись у цьому регіоні було море — наприкінці Гесперійського/на початку Амазонського періодів. Море, яке тут могло утворитися в той час, найімовірніше, одразу ж замерзло. Ескери сформувалися вже під льодом.[2]

Космічний апарат Бігль-2 саме мав приземлитися у східній частині Isidis Planitia в грудні 2003 року, коли зв'язок з ним було втрачено. Одразу на захід від Isidis Planitia простягається регіон Syrtis Major Planum — рівнинний щитовий вулкан, який є також виразною темною альбедо-деталлю на поверхні Марса, і який сформувався після утворення ударного басейну поряд.[3]

Навколо басейну Isidis космічний апарат MRO виявив карбонат магнію. Присутність цього мінералу свідчить про те, що в цьому регіоні справді колись перебувала вода, і що вона мала низький рівень кислотності, pH-умови були досить сприятливими для виникнення та розвитку життя.[4]

Назва «Isidis Planitia» походить від давнішої назви Isidis Regio («Регіон Ізіди»). Ізіда — це єгипетська богиня неба та родючості.

Кольоризована топографічна мапа MOLA, що зображує Isidis Planitia (справа) та суміжний з цією рівниною щитовий вулкан із рівнинним рельєфом — Syrtis Major Planum (зліва).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Ritzer, J.; Hauck, S. (June 2009). Lithospheric structure and tectonics at Isidis Planitia, Mars. Icarus. 201 (2): 528–539. doi:10.1016/j.icarus.2009.01.025. (англ.)
  2. Erkelinga, G., D. Reissa, H. Hiesingera, M.A. Ivanovb, E. Hauberc, H. Bernhardta. Landscape formation at the Deuteronilus contact in southern Isidis Planitia, Mars: Implications for an Isidis Sea? Icarus:242, 329-35
  3. Hiesinger, H.; Head, J. W. (publications) (8 січня 2004). The Syrtis Major volcanic province, Mars: Synthesis from Mars Global Surveyor data. Journal of Geophysical Research: Planets. 109 (E1): E01004. Bibcode:2004JGRE..10901004H. doi:10.1029/2003JE002143. E01004. Архів оригіналу за 8 лютого 2012. Процитовано 3 грудня 2014. (англ.)
  4. Murchie, S. L.; Mustard, J. F.; Ehlmann, B. L.; Milliken, R. E.; Bishop, J. L.; McKeown, N. K.; Noe Dobrea, E. Z.; Seelos, F. P.; Buczkowski, D. L.; Wiseman, S. M.; Arvidson, R. E.; Wray, J. J.; Swayze, G.; Clark, R. N.; Des Marais, D. J.; McEwen, A. S.; Bibring, J.-P. (February 2009). A synthesis of Martian aqueous mineralogy after 1 Mars year of observations from the Mars Reconnaissance Orbiter. Journal of Geophysical Research: Planets. 114 (E2). Bibcode:2009JGRE..114.0D06M. doi:10.1029/2009JE003342. ISSN 0148-0227. (англ.)

Посилання ред.