Ози, ескери (рос. озы, эскеры; англ. eskers; нім. Ose n pl, Esker m pl, Äsar m, Eskerrücken m, Wallberge m pl) — валоподібні звивисті гряди.

Ескер використовується як пішохідна доріжка
Ози, ескери Швеції.

Загальний описРедагувати

Ози мають висоту до 20–50 м і більше, ширину від 100–200 м до 1–2 км і довжину до 30–40 км.

Утворюються в результаті відкладів піску, гальки, гравію, валунів, потоками талих вод льодовиків. Поширені у Швеції (шведською ози — osar), Фінляндії, країнах Балтії та РФ (Ленінградська область).

За кордоном акумулятивні форми рельєфу водно-льодовикового походження (ози, ками, дельтово-льодовикові тераси та ін.) об'єднуються терміном «ескери».

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Frank Ahnert: Einführung in die Geomorphologie. (= Uni-Taschenbücher. 8103). 4., aktualisierte und ergänzte Auflage. Eugen Ulmer, Stuttgart 2009, ISBN 978-3-8252-8103-8:
    • Kap. 24.5: Material, Prozesse und Formen der glazialen Ablagerung
    • Kap. 24.6: Glaziofluviale Prozesse, Ablagerungen und Formen
  • I. Banerjee, B. C. McDonald: Nature of esker sedimentation. In: Glaciofluvial and Glaciolacustrine Sedimentation. 23, S. 132–154.

  • H.-E. Reineck, I. B. Singh: Depositional Sedimentary Environments. Springer-Verlag, Berlin/ Heidelberg/ New York, ISBN 0-387-10189-6.