Трупіал банановий
| Трупіал банановий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець бананового трупіала (штат Кінтана-Роо, Мексика)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Icterus prosthemelas (Strickland, 1850) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Xanthornus prosthemelas Pendulinus prosthemelas | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Трупіа́л банановий[2] (Icterus prosthemelas) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Мешкає в Мексиці і Центральній Америці[3][4].
Опис
ред..jpg)
Довжина птаха становить 18-20 см, самці важать 32,5 г, самиці 27,5 г. Самці мають переважно чорне забарвлення, на плечях і надхвісті у них яскраво-жовті плями. Нижні покривні пера крил, нижня частина грудей, живіт, гузка і стегна жовті, на грудях вузька каштанова смуга. Очі карі, дзьоб тонкий, дещо вигнутий, чорний, знизу біля основи сріблястий, лапи сизі. Самиці підвиду I. p. praecox мають подібне забарвлення, самицям номінативного підвиду притаманний статевий диморфізм. Верхня частина голови і верхня частина тіла у них оливково-жовті, обличчя, горло, верхня частина грудей, крила і хвіст чорні. Молоді птахи мають подібне забарвлення[5].
Підвиди
ред.Виділяють два підвиди:[6]
- I. p. prosthemelas (Strickland, 1850) — від Мексики до центральної Коста-Рики;
- I. p. praecox Phillips, AR & Dickerman, 1965[7] — від південно-східної Коста-Рики до захдної Панами.
Поширення і екологія
ред.Бананові трупіали мешкають в Мексиці, Гватемалі, Белізі, Гондурасі, Нікарагуа, Коста-Риці і Панамі[8][9]. Вони живуть у вологих тропічних лісах, на узліссях і галявинах та в рідколіссях, в садах та на бананових плантаціях, часто поблизу водойм. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, на висоті до 500 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів.
Поведінка
ред.Бананові трупіали живляться комахами та іншими безхребетними, плодами та нектаром, зокрема плодами і Cecropia, Talisia olivaeformis, Ehretia tinifolia, Tabernaemontana donnell-smithii[10], Bursera simaruba, і Trophis racemosa[11] та нектаром Musa, Columnea, Bernoullia flammea, Inga і Erythrina costaricensis, запилюючи при цьому квіти[12][13][14]. Вони є моногамними птахами, гніздяться зазвичай поодинці. Їхні гнізда мають чашоподібну форму, глибиною 8 см, роблиться з рослинних волокон, підвішуються на дереві, зазвичсай на геліконії, пальмі або банані. В кладці 3 білих, поцяткованих коричневими плямками яйця довжиною 23 мм. І самиці, і самці насиджують яйця і доглядають за пташенятами[15].
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Icterus prosthemelas: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 09 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Fagan, Jesse; Komar, Oliver (2016). Peterson Field Guides to Birds of Northern Central America. Boston, MA, US: Houghton Mifflin Harcourt. с. 396–397. ISBN 978-0-544-37326-6.
- ↑ Howell, Steve N. G.; Webb, Sophie (1995). A Guide to the Birds of Mexico and Northern Central America. Oxford, UK: Oxford University Press. с. 743, Plate 66. ISBN 978-0-19-854012-0.
- ↑ Webster, Michael S. (December 1992). Sexual Dimorphism, Mating System and Body Size in New World Blackbirds (Icterinae). Evolution. 46 (6): 1621—1641. doi:10.2307/2410020. JSTOR 2410020). PMID 28567764.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 09 серпня 2022.
- ↑ Phillips, Allan R.; Dickerman, Robert W. (September 1965). A New Subspecies of Icterus prosthemelas from Panamá and Costa Rica (PDF). The Wilson Bulletin. 77 (3): 298—299.
- ↑ Garrigues, Richard (2007). Birds of Costa Rica. London, UK: Christopher Helm. с. 318. ISBN 978-0-7136-8369-1.
- ↑ Vallely, Andrew C.; Dyer, Dale (16 жовтня 2018). Birds of Central America. Princeton, NJ, USA: Princeton University Press. с. 472. ISBN 978-0-691-13801-5.
- ↑ Cant, John G. H. (June 1979). Dispersal of Stemmadenia donnell-smithii by Birds and Monkeys. Biotropica. 11 (2): 122. doi:10.2307/2387786. JSTOR 2387786.
- ↑ Kantak, Gail E. (January 1979). Observations on Some Fruit-Eating Birds in Mexico (PDF). The Auk. 96 (1): 183—186. doi:10.1093/auk/96.1.183. JSTOR 4085413.
- ↑ Toledo, Victor Manuel (December 1977). Pollination of Some Rain Forest Plants by Non-Hovering Birds in Veracruz, Mexico. Biotropica. 9 (4): 262—267. doi:10.2307/2388144. JSTOR 2388144.
- ↑ Foster, Mercedes S. (2007). The potential of fruit trees to enhance converted habitats for migrating birds in southern Mexico. Bird Conservation International. 17: 45—61. doi:10.1017/S0959270906000554.
- ↑ Harvey, C.A.; Villanueva, C.; Villacís, J.; Chacón, M.; Muñoz, D.; López, M.; Ibrahim, M.; Gómez, R.; Taylor, R.; Martinez, J.; Navas, A.; Saenz, J.; Sánchez, D.; Medina, A.; Vilchez, S.; Hernández, B.; Perez, A.; Ruiz, F.; López, F.; Lang, I.; Sinclair, F.L. (2005). Contribution of live fences to the ecological integrity of agricultural landscapes. Agriculture, Ecosystems and Environment. 111 (1–4): 200—230. doi:10.1016/j.agee.2005.06.011.
- ↑ Fallas, Sonia Torres (June 2010). Descripción del nido y de los huevos de Icterus prosthemelas (bolsero capuchinegro / black-cowled oriole), Aves: Icteridae, Tapantí, Costa Rica. Zeledonia (ісп.). 14 (1): 28—30.
Джерела
ред.- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
Посилання
ред.- Skutch, Alexander F. (1954). Lesson oriole (PDF). Life Histories of Central American Birds. Pacific Coast Avifauna, Number 31. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 266—268.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |