Дереволаз-червонодзьоб східний
| Дереволаз-червонодзьоб східний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Hylexetastes perrotii (Lafresnaye, 1844) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Dendrocolaptes perrotii | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Дереволаз-червонодзьоб східний[2] (Hylexetastes perrotii) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[3]. Мешкає в Південній Америці. Раніше вважався конспецифічним з бразильськими і паранськими дереволазами-червонодзьобами[4][5].
Опис ред.
Довжина птаха становить 25-30 см, самці важать 112-137 г, самиці 110-145 г. Забарвлення переважно коричневе, нижня частина тіла світліша. Від дзьоба ідуть світлі смуги, горло і область під крилами білуваті. Дзьоб довгий, міцний, червонуватий.
Поширення і екологія ред.
Східні дереволази-червонодзьоби мешкають на сході Венесуели (північно-східний Болівар), в Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані та на півночі Бразилії (від нижньої течії Ріу-Негру і центральної Рорайми на схід до Амапи). Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 500 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Hylexetastes perrotii. Архів оригіналу за 2 липня 2019. Процитовано 11 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
- ↑ Azuaje‐Rodríguez, R.A., Weckstein, J.D., Dispoto, J.H., Patel, S., Cacciopo, J.A., Bates, J.M., Silva, S.M. & Aleixo, A. Molecular systematics of the Amazonian endemic genus Hylexetastes (Aves: Dendrocolaptidae): taxonomic and conservation implications. — 2018. — Вип. 162(1): 119–136. — ISSN 0019-1019. — DOI:.
- ↑ Claramunt, S. Elevate Hylexetastes [p. uniformis to species rank; Propuesta (897)]. — 2021.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |