Hieracium triste — вид рослин із родини айстрових (Asteraceae).

Hieracium triste
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Підродина: Цикорієві (Cichorioideae)
Рід: Нечуйвітер (Hieracium)
Вид:
H. triste
Біноміальна назва
Hieracium triste
Willd. ex Spreng., 1826

Біоморфологічна характеристика ред.

Рослини (3)10–20(40+) см. Стебла проксимально голі або зірчасто запушені, дистально зазвичай волосинчасті (волоски 1–8+ мм) і/чи зірчасто запушені та/чи зірчасто-залозисті, іноді голі. Листки: прикореневі (3)5–12+, стеблові 0–2(3+); пластини від зворотно-яйцюватих до лопатоподібних чи зворотно-ланцетних, (15)25–40(60+) × 5–10(25+) мм завдовжки й у 2–3+ разів менше ушир, краї зазвичай цілі рідко зубчасті, вершини від закруглених до тупих, поверхні зазвичай голі, іноді залозисті. Голови зазвичай 2–8+ у щиткоподібному суцвітті. Обгортки ± дзвінчасті, (6)7–10 мм; філярії[en] зірчасто запушені й залозисті. Квіточок 20–60+; віночки жовті, 5–6 мм. Ципсели (вид сім'янок) стовпчасті, 1.5–3.5 мм; чубчик складається з 30–40+ білих чи брудних щетинок у ± 2 рядах, 4–5 мм. Період цвітіння: (червень) липень — серпень (вересень)[1].

Середовище проживання ред.

Зростає на заході Канади й заході США[2][3].

Населяє скелясті схили, узбіччя струмків, хвойні ліси, висихаючі луки, субальпійські луки; на висотах 100–3500 метрів[1].

Примітки ред.

  1. а б Hieracium triste. Flora of North America. efloras.org. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 07.04.2022. (англ.)
  2. Hieracium triste. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 07.04.2022. (англ.)
  3. Hieracium triste. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 07.04.2022. (англ.)