Сонцецвіт
Сонянка[1][2], сонцецвіт[2] (Helianthemum) — рід напівкущів або зіллястих рослин з родини чистових.
| Сонцецвіт | |
|---|---|
| |
| сонянка звичайна (H. nummularium) типовий | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Мальвоцвіті (Malvales) |
| Родина: | Чистові (Cistaceae) |
| Рід: | Сонянка (Helianthemum) Miller |
| Види | |
|
див. текст | |
 Вікісховище: Helianthemum
| |
Біоморфологічна характеристика ред.
Це зазвичай кущі чи напівкущі, рідше трави однорічні чи багаторічні. Листки супротивні або верхні чергові, з прилистками чи без. Квітки поодинокі або в різноманітних суцвіттях від мало- до багатоквіткових. Чашолистків 5; зовнішніх 2, ≈ 1/2 розміру внутрішніх; внутрішніх 3 нерівні, 3–6-жилкові. Пелюсток 5, жовті, оранжево-жовті чи рожеві. Коробочка 3-кутна, 3-стулкова. Насіння багато[3].
Сонянка утворює симбіози з мікоризними грибами. Разом рослини та гриби можуть сприятливо впливати на посушливі місцеві ландшафти, запобігаючи ерозії ґрунтів та опустелювання[4].
В Україні ред.
В Україні — ≈ 6 видів.
Найпоширеніша сонянка звичайна (Helianthemum nummularium (L.) Mill. = Cistus nummularium L. = Helianthemum chamaecistus, Mill. p. p.), росте на крейдяних та вапнякових відслоненнях, на узліссях, схилах гір та степових схилах. Переважно в північній частині України, рідше на Правобережжі, у передгір'ї Кримських гір і на Південному березі Криму. Також ростуть: сонянка крейдяна (Helianthemum cretaceum), сонянка шведська (Helianthemum oelandicum), сонцецвіт сивий (Helianthemum canum), сонянка багнолиста (Helianthemum ledifolium), сонянка верболиста (Helianthemum salicifolium).
Поширення ред.
У світі приблизно 116 видів, які поширені у Європі, північній частині Африки, південно-західній і центральній частинах Азії, у Мексиці й Центральній Америці[5].
Використання ред.
Кілька видів, а також численні гібриди та сорти широко вирощуються як декоративні рослини, популярні в рокаріях[6].
Примітки ред.
- ↑ Helianthemum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- ↑ Helianthemum. Flora of China. efloras.org. Архів оригіналу за 14 жовтня 2013. Процитовано 21.01.2022. (англ.)
- ↑ Díez, J., et al. (2002). Molecular phylogeny of the mycorrhizal desert truffles (Terfezia and Tirmania), host specificity and edaphic tolerance. [Архівовано 7 квітня 2016 у Wayback Machine.] Mycologia 94(2), 247-59. (англ.)
- ↑ Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 08.05.2020.
- ↑ RHS A-Z Encyclopedia of Garden Plants. United Kingdom: Dorling Kindersley. 2008. с. 1136. ISBN 978-1405332965.
Посилання ред.
- Сонцецвіт сивий [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Червона книга України
Література ред.
- Г. К. Смик «Корисні та рідкісні рослини України» словник-довідник народних назв Київ «УРЕ» імені М. П. Бажана 1991
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
|
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |