Вікіпедія

Гебелома

рід грибів
(Перенаправлено з Hebeloma)
Гебелома
Гебелома оперезана (Hebeloma mesophaeum)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Гриби (Fungi)
Підцарство: Вищі гриби (Dikarya)
Відділ: Базидієві (Basidiomycota)
Підвідділ: Agaricomycotina
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Підклас: Agaricomycetidae
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Гіменогастрові (Hymenogastraceae)
Рід: Гебелома (Hebeloma)
(Fr.) P.Kumm., 1871
Типовий вид
Hebeloma fastibile
(Pers.) P.Kumm., 1871
Види

356, див. Список видів роду гебелома

Синоніми
Agaricus trib. Hebeloma [1]
Anamika [2]
Hebeloma subsect. Hebelomina [3]
Hebelomatis [4]Hebelomina [5]
Hylophila [6]
Myxocybe [7]
Picromyces [8]
Roumeguerites [9]
Sarcoloma [10]
Посилання
Вікісховище: Hebeloma
EOL: 16563
NCBI: 34453
MB: 17723
IF: 17723

Гебелома (Hebeloma) — рід грибів родини гіменогастрові (Hymenogastraceae).

Опис ред.

 
Гебелома клейка (Hebeloma crustuliniforme)
 
Гебелома великокоренева (Hebeloma radicosum)
 
Гебелома запашна (Hebeloma sacchariolens)

Неїстівні тонком'ясисті гриби великого, середнього, зрідка дрібного розміру. Мають кортину, яка з часом швидко зникає. Шапинка червонувато-сірувата, сіруват-червонувато-коричнювата, зрідка глинясто-коричнювата, опукло- або плоско-розпростерта, гола, клейкувата, зрідка суха. Пластинки прирослі, сірувато-кремового, бежевого або глинясто-коричнюватого кольору, зазвичай з білуватим краєм, густі, переважно широкі, іноді на них виступають краплі рідини. Спорова маса бурувато-коричнева. Ніжка циліндричної форми іноді з бульбоподібною основою, зрідка потоншується донизу, білувата, часто внизу коричнювата, волокниста або борошниста, щільна, буває з порожниною. М'якуш білуватий, іноді коричнюватий на ніжці, має запах редьки.

Умови зростання ред.

Росте на ґрунті у лісах. Мікоризні гриби.

Поширення ред.

Представники роду зростають по всьому світі, з основним поширенням у помірних зонах північної півкулі[11].

«Визначник грибів України» налічує 14 видів, що зростають в Україні[12]:

  1. Гебелома карликова (Hebeloma pumilum = Hebeloma birrus)
  2. Гебелома великососочкова (Hebeloma magnimamma)
  3. Гебелома крихітна (Hebeloma pusillum)
  4. Гебелома волокниста (Hebeloma strophosum = Hebeloma mesophaeum)
  5. Гебелома запашна (Hebeloma sacchariolens)
  6. Гебелома оперезана (Hebeloma mesophaeum)
  7. Гебелома зимова (Hebeloma hiemale)
  8. Гебелома довгохвоста (Hebeloma longicaudum = Hebeloma crustuliniforme)
  9. Гебелома мінлива (Hebeloma versipelle)
  10. Гебелома червонувата (Hebeloma testaceum)
  11. Гебелома недосяжна (Hebeloma fastibile)
  12. Гебелома великокоренева (Hebeloma radicosum)
  13. Гебелома клейка (Hebeloma crustuliniforme)
  14. Гебелома редькова (Hebeloma sinapizans)

Систематика ред.

У другій книзі п'ятого тому видання «Визначник грибів України», що вийшов друком 1979 року рід гебелома віднесений до родини кортинарієві або павутинникові (Cortinariaceae)[12].

У базі даних MycoBank рід гебелома віднесений до родини строфарієві (Strophariaceae)[13].

У базі даних Index Fungorum рід гебелома віднесений до родини гіменогастрові (Hymenogastraceae)[14].

База даних Species Fungorum станом на 9.10.2019 налічує 356 видів роду Hebeloma[15] (докладніше див. Список видів роду гебелома).

Примітки ред.

  1. ↑ Fr., Syst. mycol. (Lundae) 1: 10, 249 (1821)
  2. ↑ K. A. Thomas, Peintner, M. M. Moser & Manim., Mycol. Res. 106(2): 246 (2002)
  3. ↑ (Maire) Beker, U. Eberh. & Vesterh., Fungi of Northern Europe (Greve) 3: 24 (2005)
  4. ↑ Earle, Bull. New York Bot. Gard. 5: 430 (1909)
  5. ↑ Maire, Bull. Soc. Hist. nat. Afr. N. 26(1): 13 (1935)
  6. ↑ Quél., Enchir. fung. (Paris): 98 (1886)
  7. ↑ Fayod, Annls Sci. Nat., Bot., sér. 7 9: 361 (1889)
  8. ↑ Battarra ex Earle, Bull. New York Bot. Gard. 5: 438 (1909)
  9. ↑ P. Karst. [as 'Roumegueria'], Bidr. Känn. Finl. Nat. Folk 32: 571 (1879)
  10. ↑ Locq., Fl. Mycol., 3. Cortinariales-A.: 146 (1979) [1977]
  11. ↑ Dizkırıcı, A., Acar, İ., Kalmer, A. & Uzun, Y. Morphological and molecular characterization of Hebeloma subtortum (Hymenogastraceae), a new record macrofungus from Bingöl Province, Turkey // Kastamonu University Journal of Forestry Faculty. — 2019. — № 19(1). — С. 1-10. (англ.)
  12. ↑ а б М. Я. Зерова, Сосін П. Є., Роженко Г. Л. Базидіоміцети. Книга 2. Болетальні, стробіломіцетальні, трихоломатальні, ентоломатальні, русулальні, агарикальні, гастероміцети // Визначник грибів України. — Київ : Наукова думка, 1979. — Т. 5. — С. 380.
  13. ↑ Hebeloma. MycoBank. Процитовано 9.10.2019.
  14. ↑ Hebeloma. Index Fungorum. Процитовано 9.10.2019.
  15. ↑ Список видів роду Hebeloma. Species Fungorum. Процитовано 9.10.2019.

Джерела ред.

  • М. Я. Зерова, Сосін П. Є., Роженко Г. Л. Базидіоміцети. Книга 2. Болетальні, стробіломіцетальні, трихоломатальні, ентоломатальні, русулальні, агарикальні, гастероміцети // Визначник грибів України. — Київ : Наукова думка, 1979. — Т. 5. — С. 380-386.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття з мікології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гебелома&oldid=35135689