HD124224

зоря в сузір'ї Діви
(Перенаправлено з HIP69389)
HD124224
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 14г 12х 15,80с
Схилення + 2° 24′ 34,0″
Видима величина (V) 4,99[1]
Характеристики
Спектральний клас B9
показник кольору U−B -0,40
яскравість B 4,859±0,006[2]
показник кольору B−V -0,118±0,006[2]
яскравість V 4,972±0,004[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,06
індекс m1 0,14
індекс c1 0,59
індекс Hβ 2,77[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 4,920[2]
Мінімальна яскравість 5,000[2]
Період фотометричної
змінності зорі
0,52[2] доби
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -44,67± 0,90[2] мас/рік

за схиленням: -26,10± 0,54[2] мас/рік

Паралакс (π) 12,45 ± 0,90[2] мас
Відстань 261,97 світлових років
80,32 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=128[3]км/сек
Інші позначення
HD 124224,

HIP 69389, HR 5313, BD+3 2867,

GSC 317-1590
Посилання
SIMBADдані для HD124224

HD124224 — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,0.[1] Вона розташована на відстані близько 262,0 світлових років від Сонця.[2]

Фізичні характеристики ред.

Зоря HD124224 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)=128км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 0,52 доби в межах від Hmin= 5,00 до Hmax= 4,92.[2]


Пекулярний хімічний склад ред.

Зоряна атмосфера HD124224 має підвищений вміст Si .[1]


Магнітне поле ред.

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 571,7± 323,7 Гаус.[4]

Див. також ред.

Джерела ред.

  1. а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631