Відкрити головне меню
HD79158
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я {{{сузір'я}}}
Пряме піднесення 9h 13m 48,21s
Схилення +43° 13′  4,2″
Видима величина (V) 5,30[1]
Характеристики
Спектральний клас B9
U-B показник кольору -0,47
B яскравість 5,127±0,002[2]
B-V показник кольору -0,130±0,003[2]
V яскравість 5,276±0,003[2]
Тип змінної
Дані фотометрії Стрьомґрена
b-y колір -0,07
m1 індекс 0,12
c1 індекс 0,55
Hβ індекс 2,71[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 5,240[2]
Мінімальна яскравість 5,270[2]
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: -28,41± 0,55[2] мас/рік

за схиленням: -36,23± 0,43[2] мас/рік

Паралакс (π) 5,69 ± 0,82[2] мас
Відстань 573,21 світлових років
175,75 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=49[3]км/сек
Інші позначення
36 Lyn,

HD 79158, HIP 45290, HR 3652,

BD+43 1893
Посилання
SIMBADдані для HD79158


HD79158 — хімічно-пекулярна зоря спектрального класу B9, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,3.[1] Вона розташована на відстані близько 573,2 світлових років від Сонця.[2]

Зміст

Фізичні характеристикиРедагувати

Зоря HD79158 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проекція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 49км/сек.[3]


Пекулярний хімічний складРедагувати

HD79158 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.


Магнітне полеРедагувати

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 672,0± 226,2 Гаус.[4]


Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631