Відкрити головне меню
HD217833
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я {{{сузір'я}}}
Пряме піднесення 23h  2m 43,90s
Схилення +55° 14′ 11,0″
Видима величина (V) 6,51[1]
Характеристики
Спектральний клас B8/?
U-B показник кольору -0,55
B яскравість 6,416±0,004[2]
B-V показник кольору -0,079±0,005[2]
V яскравість 6,508±0,005[2]
Тип змінної
Дані фотометрії Стрьомґрена
b-y колір -0,02
m1 індекс 0,10
c1 індекс 0,36
Hβ індекс 2,69[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 6,460[2]
Мінімальна яскравість 6,530[2]
Період фотометричної
змінності зорі
5,39[2] доби
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 17,29± 0,66[2] мас/рік

за схиленням: 3,45± 0,63[2] мас/рік

Паралакс (π) 4,51 ± 0,82[2] мас
Відстань 723,18 світлових років
221,73 парсек
Подробиці
Маса M
Інші позначення
HD 217833,

HIP 113797, HR  8770, BD+54 2900,

GSC 3989-1191
Посилання
SIMBADдані для HD217833


HD217833 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,5.[1] Вона розташована на відстані близько 723,2 світлових років від Сонця.[2]

Зміст

Подвійна зоряРедагувати

Головна зоря цієї системи належить до хімічно-пекулярних зір й має спектральний клас B8. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.

Фізичні характеристикиРедагувати

Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 5,39 доби в межах від Hmin= 6,53 до Hmax= 6,46.[2]


HD217833 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.


Магнітне полеРедагувати

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 4105,5± 768,2 Гаус.[3]


Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631