Gondwanagaricites magnificus

? †Gondwanagaricites magnificus Час існування: Крейдовий період, 115 млн років тому
Біологічна класифікація
Царство: Гриби (Fungi) Тип: Базидіомікотові гриби (Basidiomycota) Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes) Порядок: Агарикальні (Agaricales) Рід: † Gondwanagaricites Вид: †G. magnificus
Біноміальна назва
Gondwanagaricites magnificus Heads, A.N. Mill. & J.L. Crane, 2017
Посилання
Вікісховище: Gondwanagaricites magnificus Віківиди: Gondwanagaricites magnificus IF: 821897 Fossilworks: 374082

Gondwanagaricites magnificus — викопний вид грибів порядку Агарикальні (Agaricales), що існував у крейдовому періоді, 115 млн років тому. Описаний у 2017 році. Вид є найдавнішим відомим науці агарикальним грибом.

Назва

Назва роду походить від назви суперконтиненту Гондвана і грецького слова agarikon — гриб. Видова назва magnificus (від лат. «чудовий») дана за відмінне збереження скам'янілого зразка.

Скам'янілість

Скам'яніле плодове тіло знайдене ученими Іллінойського університету. Рештки виявлені в ранньокрейдовій формації Крато на північному сході Бразилії в басейні річки Араріпе в лагерштетті — особливий вид відкладень, в якому за рахунок малої кількості бактерій і кисню зберігаються не тільки тверді рештки, такі як кістки, а й скам'янілі м'які тканини. На відміну від всіх інших відомих останків плодових тіл древніх грибів, цей знайдений у вапняковій породі, а не в бурштині. Гриб зберігся практично повністю. За словами вчених, він міг потрапити в солону водойму, де його поступово накрили шари відкладень. Поступово тканини гриба замінили кристали піриту, який утворюється в донних відкладеннях. Згодом пірит «перетворився» в інший мінерал — гетит.

Опис

Довжина ніжки гриба — 3,4 см, діаметр капелюшка — 5 см. На нижньому боці його капелюшка видно вирости-пластинки, де розташовувалися спороносні елементи.

Посилання

• Heads, S.W., Miller, A.N., Crane, J.L., Thomas, M.J., Ruffatto, D.M., Methven, A.S., Raudabaugh, D.B. & Wang, Y. 2017. The oldest fossil mushroom. PloS one 12(6): p.e0178327 DOI:10.1371/journal.pone.0178327 [1] [Архівовано 26 січня 2022 у Wayback Machine.]