Сичик-горобець бразильський

вид птахів
(Перенаправлено з Glaucidium hardyi)
Сичик-горобець бразильський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Совоподібні (Strigiformes)
Родина: Совові (Strigidae)
Рід: Сичик-горобець (Glaucidium)
Вид: Сичик-горобець бразильський
Glaucidium hardyi
Vielliard, 1989[2]
Ареал виду
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Glaucidium hardyi
Віківиди: Glaucidium hardyi
EOL: 1178266
ITIS: 555449
МСОП: 22689234
NCBI: 126883

Си́чик-горобе́ць бразильський[3] (Glaucidium hardyi) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[4]. Мешкає в Амазонії та на Гвіанському нагір'ї.

Опис ред.

 
Бразильський сичик-горобець

Довжина птаха становить 14-15 см, вага 60 г. Верхня частина тіла коричнева, тім'я і потилиця сіро-коричневі, поцятковані дрібними білими плямками. На потилиці є дві темних плями, що нагадують очі і слугують до відлякування і обману. Махові і стернові пера темно-коричневі, поцятковані білими плямами, що в польоті формують білі смуги. Нижня частина тіла білувата, поцяткована широкими коричневими або рудувато-коричневими смугами. Очі яскраво-зелотисто-жовті, дзьоб зеленувато-жовтий, лапи жовті. У молодих птахів плямки на тімені відсутні, смуги на нижній частині тіла менш чіткі.

Поширення і екологія ред.

Бразильські сичики-горобці мешкають на сході Перу, на півночі Болівії, в Бразилії, південній і східній Венесуелі, Гаяні, Суринамі і Французькій Гвіані. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах, зустрічаються на висоті до 1100 м над рівнем моря, переважно на висоті до 800 м над рівнем моря[5]. Ведуть переважно денний спосіб життя. Бурі сичики-горобці живляться переважно комахами та іншими безхребетними, а також дрібними птахами, плазунами і ссавцями. Гніздяться в дуплах дерев, часто використовують покинуті дупла дятлів[6].

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Glaucidium hardyi.
  2. Vielliard, Jacques (1989). Uma nova espécie de Glaucidium (Aves, Strigidae) da Amazônia. Revista Brasileira de Zoologia. 6 (4): 685—693. doi:10.1590/S0101-81751989000400014. ISSN 0101-8175.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 червня 2022.
  5. Walker, Barry; Stotz, Douglas F.; Pequeño, Tatiana; Fitzpatrick, John W. (November 2006). [23:BOTMBR2.0.CO;2/Birds-of-the-Manu-Biosphere-Reserve/10.3158/0015-0754(2006)110[23:BOTMBR]2.0.CO;2.full Birds of the Manu Biosphere Reserve*]. Fieldiana Zoology. 2006 (110): 23—49. doi:10.3158/0015-0754(2006)110[23:BOTMBR]2.0.CO;2. ISSN 0015-0754.
  6. Deville, Tanguy; Ingels, Johan (2012). Observations at a nest of Amazonian Pygmy Owl Glaucidium hardyi in French Guiana (PDF). Neotropical Birding. 11: 23—26.

Джерела ред.