Geomys personatus
Geomys personatus — вид гризунів родини Geomyidae, який зустрічається в Тамауліпас в Мексиці і в Техасі в Сполучених Штатах[1].
| Texas pocket gopher | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Гоферові (Geomyidae) |
| Рід: | Гофер (Geomys) |
| Вид: | Texas pocket gopher (G. personatus)
|
| Біноміальна назва | |
| Geomys personatus F. W. True, 1889
| |
Морфологічна характеристика
ред.Довжина самців досягає приблизно 32 см, включаючи хвіст приблизно 11 см. Самиці трохи менші, обидві статі важать близько 400 грамів. Спинна поверхня тьмяна сірувато-коричнева, а черевна поверхня білувата з темнішими плямами. На хвості дуже мало волосся, особливо біля кінчика. Верхні різці мають пару борозенок[2].
Розповсюдження
ред.G. personatus зустрічається на півдні Техасу аж до округів Валь-Верде та Сан-Патрісіо[2] та штату Тамауліпас, крайньої північно-східної частини Мексики[1]. Його ареал нерівний і розрізнений, подібно до інших видів Geomys. Він поширений у піщаних наносах на островах Мустанг і Падре в Мексиканській затоці[2]. Популяція округів Маверік, Завала та Дімміт нещодавно була визнана окремим видом — Geomys streckeri[1][3].
Поведінка
ред.Один G. personatus займає систему нір, яка може мати короткі бічні гілки та близько 30 м ходів. Він захищає свою нору від зловмисників, видаючи хрипкий крик і скрегочучи зубами[2]. В основному він залишається під землею і закупорює входи на поверхню ґрунтом[4]. Відвал викопаного ґрунту може мати діаметр 50 см і висоту 12 см. G. personatus харчується корінням трав, таких як Paspalum, Cynodon і Cenchrus, а також споживає всі частини складної рослини соняшнику роду Helianthus. Він уникає вилазити на поверхню землі, де йому загрожують хижаки, хапаючи коріння рослини і тянучи його в нору. Він також практикує копрофагію, поїдаючи частину власних фекалій: він бере гранули зубами прямо з заднього проходу, маніпулює ними передніми лапами та ретельно їх розглядає. Потім він споживає одні й відкидає інші; однак підстави для його вибору неясні[2].
Мало що відомо про репродуктивну поведінку цього виду, але, здається, він розмножується в будь-який час року. Було зареєстровано виводки від одного до п’яти дитинчат, і вважається, що в рік буває до двох виводків[2].
Примітки
ред.- ↑ а б в г Lacher, T. (2016). Geomys personatus. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T9055A22218317. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-2.RLTS.T9055A22218317.en. Процитовано 13.11.2021.
- ↑ а б в г д е Texan Pocket Gopher. The Mammals of Texas: Rodents. NSRL: Museum of Texas Tech University. Процитовано 04.07.2014.
- ↑ Chambers, Ryan R.; Sudman, Jeffrey K.; Bradley, Peggy (2 June 2009). A Phylogenetic Assessment of Pocket Gophers (Geomys): Evidence from Nuclear and Mitochondrial Genes. Journal of Mammalogy. 90 (3): 537—547. doi:10.1644/08-MAMM-A-180R1.1. Процитовано 12.12.2023.
- ↑ Geomys personatus: Texas Pocket Gopher. North American Mammals. Smithsonian National Museum of Natural History. Процитовано 04.07.2014.