Fermi (космічний телескоп)
Космічна гамма-обсерваторія Фермі (попередня назва — GLAST англ. Gamma-ray Large Area Space Telescope) — орбітальна гамма-обсерваторія Американського космічного агентства NASA, що працює на низькій навколоземній орбіті з 2008 року.
| Fermi | |
 | |
 | |
| Маса | 4303 кг |
|---|---|
| Названо на честь | Енріко Фермі |
| Початкова точка маршруту | Cape Canaveral Space Launch Complex 17d[1] |
| Ракета-носій | Delta-2[1] |
| Оператор | Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору і Міністерство енергетики США |
| Підрядник запуску | ULA |
| Дата запуску космічного апарату за UTC | 11 червня 2008[1] |
| Апоцентр | 5436 км |
| Перицентр | 5259 км |
| Аргумент перицентра | 2,3 радіан |
| Тип орбіти | низька навколоземна орбіта |
| Ексцентриситет орбіти | 0,001282 |
| Нахил орбіти | 0,45 радіан |
| Період обертання | 5719,8 секунда |
| Велика піввісь орбіти | 69 129 км |
| Довгота висхідного вузла | 0,51 радіан |
| Середня аномалія | 4 радіан |
| Виробник | General Dynamics |
| Вихідна потужність | 1500 ват |
 | |
| Офіційний сайт | |
 Fermi у Вікісховищі | |
Обладнання ред.
На борту гамма-обсерваторії встановлено ширококутний телескоп (Large Area Telescope)[2], який є його основним науковим інструментом. Цей телескоп здійснює огляди всього неба в пошуках астрофізичних та космологічних явищ, таких як активні ядра галактик, пульсари та інші високоенергетичні джерела, а також, можливо, сліди взаємодії темної матерії. Іншим приладом на борту цього космічного апарата є монітор гамма-спалахів (англ. Gamma-ray Burst Monitor).
Запуск ред.
Запуск телескопа кілька разів відкладався. Спочатку була вибрана дата 16 травня 2008 року, проте під час встановлення другого ступеня ракети-носій було пошкоджено, і запуск відклали: спочатку до п'ятого червня, а потім — до одинадцятого. Запуск був проведений в 11 червня 2008 з космодрому на мисі Канаверал (штат Флорида) за допомогою ракети-носія «Дельта-2».
Після запуску телескоп, що мав попередню назву GLAST (англ. Gamma-ray Large Area Space Telescope) було названо ім'ям Енріко Фермі[3].
Телескоп Фермі покликаний стати заміною попередньої гамма-обсерваторії — Комптон, яка бездоганно відпрацювала на орбіті дев'ять років і була затоплена в Тихому океані в червні 2000 року. Комптон збирав і передавав на Землю дані про випромінювання у найжорсткішій частині електромагнітного спектру, зокрема, про гамма-спалахи. Ним було зафіксовано близько 2,5 тисячі подібних сплесків, тоді як за всю попередню історію спостережень їх було зареєстровано близько трьохсот.
Апаратура «Фермі» в 50 разів чутливіша за прилади попередника[джерело?]. Телескоп масою майже п'ять тонн, перебуває на орбіті заввишки 552 кілометри, і здатен за три години (два оберти навколо Землі) «оглянути» все небо, у той час, як 17-тонний «Комптон» на вирішення аналогічної задачі витрачав 15 місяців. Обсерваторія здатна вести спостереження в діапазоні енергій квантів від 60 МЕв до 300 ГЕв, що, зокрема, дозволяє робити важливі висновки про космічні променів високих енергій[4].
Створення телескопа коштувало 690 мільйонів доларів (з них 600 млн внесено США). У проєкті брали участь також Німеччина, Італія, Франція, Швеція і Японія[3]. Передбачається, що його місія триватиме 5-10 років.
Відкриття ред.
Бульбашки Фермі ред.
У листопаді 2010 р. Даг Фінкбейнер (англ. Doug Finkbeiner), Мен Су (англ. Meng Su) та Трейсі Слетієр (англ. Tracy Slatyer) з Гарвардського університету в результаті аналізу загальнодоступних даних, отриманих за допомогою космічного телескопа Фермі, відкрили у нашій Галактиці дві велетенські області гамма-випромінювання[5]. Ці області являють собою дві велетенські сфери-бульбашки, які простягаються на 25 000 св.р., що дотикаються в центрі й утворюють своєрідну «гантелю», перпендикулярну площині галактики[6]. Ці дві сфери розташовані симетрично відносно центру Галактики і є джерелом значно підвищеного потоку гамма-випромінювання, яке, за однією з гіпотез, можуть продукувати релятивістські частинки, викинуті з надмасивної чорної діри, розташованої в центрі Чумацького Шляху.
Подія IceCube-170922A ред.
22 вересня 2017 року о 20:54 за UTC автоматична система детектора IceCube зареєструвала подію 170922A, яка являла собою мюонову «доріжку», що утворилася в ході взаємодії нейтрино високої енергій із льодом. 28 вересня 2017 року за спостереженнями гамма-обсерваторії Фермі було ідентифіковано джерело нейтрино з енергією 290 ТеВ. Ним виявився блазар TXS 0506 + 056, розташований у напрямку сузір'я Оріона. Спалах гамма-випромінювання з того ж джерела підтвердила низка наземних черенківськовських телескопів, зокрема MAGIC і система H.E.S.S. Ця подія вважається визначним досягненням сучасної багатоканальної астрономії, оскільки лише спільні спостереження забезпечують досить повну та одночасну реєстрацію картини[7].
Джерела ред.
- ↑ а б в McDowell J. Jonathan's Space Report — 1989.
- ↑ Новосядлий Б. С. Лекції з курсу «Структура й еволюція Всесвіту» : навч. посібн.. — ЛНУ ім. І. Франка. — Львів, 2014. — 120 с.
- ↑ а б The Fermi Gamma-ray Space Telescope. Goddard Space Flight Center, NASA. Архів оригіналу за 8 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
- ↑ В.В. Бешлей. Сучасні наземні та космічні гама-обсерваторії // 16 Українська конференція з космічних досліджень : тези доповідей конференції. — Одеса. — С. 80.
- ↑ Клавдія Мельничук (11.03.2017). «Хаббл» допомагає датувати останній великий «обід» чорної діри Чумацького шляху. Daleki-Zori.com.ua. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 6 вересня 2018.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|3=(довідка) - ↑ The Fermi telescope discovers giant structure in our galaxy. Astronomy.com. 10 листопада 2010. Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
{{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр:|3=(довідка) (англ.) - ↑ Сергій Кікоть (12 липня, 2018 21:15). Астрономи вперше знайшли джерело нейтрино надвисоких енергій — ним виявився блазар. Громадське. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 6 вересня 2018.
Посилання ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Fermi (космічний телескоп) |
- Fermi Mission Profile[недоступне посилання з лютого 2019] by NASA's Solar System Exploration [Архівовано 19 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Stanford University Fermi website (LAT) [Архівовано 22 травня 2020 у Wayback Machine.]
- GBM website at Marshall Space Flight Center [Архівовано 18 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Fermi public outreach and education website [Архівовано 23 березня 2018 у Wayback Machine.]
- Fermi Science Support Center [Архівовано 23 травня 2011 у Wayback Machine.]
- «GLAST into space» article in symmetry magazine
- «Window on the Extreme Universe» article in Scientific American, December 2007 issue. Note: full article on website requires subscription. [Архівовано 5 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- List of published papers based on LAT data [Архівовано 25 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- «New kind of pulsar discovered» in Cosmos Online
- Fermi's music: The GLAST Prelude [Архівовано 10 червня 2011 у Wayback Machine.] and Cosmic Reflection [Архівовано 10 червня 2011 у Wayback Machine.]