Турач намібійський

вид птахів
(Перенаправлено з Francolinus hartlaubi)
Турач намібійський
Самець намібійського турача
Самець намібійського турача
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Куроподібні (Galliformes)
Родина: Фазанові (Phasianidae)
Рід: Pternistis
Вид: Турач намібійський
Pternistis hartlaubi
(Barbosa du Bocage, 1869)[2]
Синоніми
Francolinus hartlaubi
Посилання
Вікісховище: Pternistis hartlaubi
Віківиди: Pternistis hartlaubi
ITIS: 175977

Тура́ч намібійський[3] (Pternistis hartlaubi) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae)[4]. Мешкає в Намібії і Анголі. Вид названий на честь німецького зоолога Карла Хартлауба[5].

Опис ред.

Самці намібійського турача досягають довжини 28 см і важать 246-290 г, самиці досягають довжини 25 см і важать 219-240 г. У самців лоб бурий, над очима помітні білі "брови", скроні руді. Верхня частина тіла піщано-бурий, поцяткована темними плямами і смугами, нижня частина тіла блідо-сіра, поцяткована широкими темними смужками. Хвіст смугастий, чорно-білий. Дзьоб непропорційно великий, навіть порівняно з іншимми видами турачів, зверху коричневий, знизу жовтий. Лапи жовті. У самиць забарвлення верхньої частини тіла є подібним, однак нижня частина тіла є тьмяно-рудою, смужки на ній відсутні. Голова сірувато-коричнева, над очима рудувато-коричневі "брови". Забарвлення молодих самців подібне до забарвлення дорослих самців, однак смуги на верхній частині тіла у них тонші. У молодих самиць забарвлення є подібним до дорослих самиць[6].

Поширення і екологія ред.

Намібійські турачі мешкають у внутрішній районах центральної і північно-західної Намібії та південно-західної Анголи. Вони живуть у напівпустелях, серед гранітних і пісковикових скель-останців, які виходять на поверхню, в густій траві і чагарниках, на висоті від 800 до 1600 м над рівнем моря. В цьому ж районі мешкають інші види турачів — червонодзьобі і південні турачі, однак червонодзьобі турачі віддають перевагу чагарниковим заростям на берегах річок, а південні турачі — схилам тих височин, на вершинах яких, серед скель, живуть намібійські турачі.

Поведінка ред.

Намібійські турачі зустрічаються невеликими зграйками по 3-4 птаха. Існує відмінністю у живленні між самицями і самцями цього виду: самиці, у яких дзьоб є відносно більший, віддають перевагу бульбам смикавця, яких вони викопують з землі, тоді як самці живляться переважно насінням і комахами. Намібійські турачі є територіальними, моногамними птахами, причому в парах домінують самиці, оскільки саме вони протягом всього року захищають територіальні ресурси (їжу, традиційні місця токування, гніздування і сховища). Самці будують гніздо під час сезону розмноження і доглядають за самицями.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Pternistis hartlaubi.
  2. Barbosa du Bocage, José Vicente (1869). Aves das possessões porluguezas d'Africa occidental. Jornal de Sciencias Mathematicas, Physicas, e Naturaes (Portuguese) . 2 (5): 333-352 [350].
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pheasants, partridges, francolins. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 червня 2022.
  5. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 187. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  6. McGowan, Phil; Madge, Steve (2002). Pheasants, Partridges & Grouse: Including Buttonquails, Sandgrouse and Allies. London: Christopher Helm. с. 210. ISBN 978-0-7136-3966-7.

Джерела ред.

  • Little, R., Crowe, T., Barlow, S., 2000. Gamebirds of Southern Africa. Struik Publishers, Cape Town. ISBN 1-868-72318-6
  • The Atlas of Southern African Birds. Parker, V., Birdlife South Africa, Johannesburg ISBN 0-620-20729-9

Посилання ред.