Ficus racemosa
Ficus racemosa — вид рослин роду фікус (Ficus).
| Ficus racemosa | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Шовковицеві (Moraceae) |
| Рід: | Ficus |
| Підрід: | F. subg. Sycomorus |
| Вид: | F. racemosa
|
| Біноміальна назва | |
| Ficus racemosa L., 1753
| |
| Синоніми | |
|
Ficus glomerata Roxb. | |
Назва ред.
Рослина відома також під назвою «гуляр» гінді गूलर, «індійський інжир».
Будова ред.
Вічнозелене листяне дерево, що може досягати значних розмірів (15-18 м висоти). Виділяє молочний сік. Повітряних коренів, характерних для роду Ficus, немає. Листя овально-довгасте чи ланцетоподібне темнозелене, гладеньке з обох боків, 7.5-15 на 3.2-6.3 см. Квітне та плодоносить великими групами на стовбурі та гілках. Плід кулястої або грушеподібної форми 2-5 см в діаметрі. Стиглі фрукти оранжеві чи пурпурові мають приємний запах яблучного сидру.
Життєвий цикл ред.
Науковці виявили, що Ficus racemosa запилюється одним єдиним видом ос Ceratosolen fusciceps. Це один з поширених способів мутуалізму між інжиром та осами, що відкладають яйця у їхніх плодах, де згодом розвиваються личинки. Після перетворення на дорослу особину, комаха запилює свого хазяїна.[1]
Поширення та середовище існування ред.
Росте у вологих місцях, на берегах потічків, ярів. Зустрічається у М'янмі, Китаї, Індонезії, Малайзії та Австралії.
Практичне використання ред.
В Індії дерево використовується в традиційній медицині з давніх часів, що задокументовано у Аюрведі. Ним лікували діабет, розлади печінки, діарею, запальні захворювання, геморой, дихальні та сечові хвороби. Сучасні фармакологічні дослідження підтверджують його антидіабетичну, жарознижувальну, протизапальну, гепатозахисну та антимікробну дію.
Плоди дерева їдять дикі птахи та тварини. Дикі свині вміють «трусити» дерево, щоб скинути на землю більше фіг. Мисливці на них полюють, заховавшись біля дерева з стиглими фруктами перед заходом сонця.[2]
Вирощується селянами в Індії як їстівна рослина. Неспілі фрукти солять, з них роблять самбар, чатні, каррі. З кори роблять «кашаям» — традиційний відвар чи настоянка, що використовується у лікуванні застуди. Стиглі фрукти їдять свіжими чи заливаються медом. Їх додають у сипічку, салати та морозиво. Вживати плоди потрібно обережно, оскільки вони часто заселені личинками. Сушені фрукти використовують для рагу, супів, у якості добавки до пластівців, кексів, пирогів, сендвічів, чизкейків та приготування баранини.[3]
В культурі ред.
На гербу провінції Чумфон, Таїланд, богиня Апсара благословляє людей між двома деревами Ficus racemosa.
В буддизмі ред.
У буддизмі рослину називають «удумбара» і приписують їй надприродні властивості — квітнути раз в 3000 років.[4]
Див. також ред.
Галерея ред.
-
Вид дерева -
Стовбур з плодами -
Незрілі плоди -
Пташка Psilopogon lineatus їсть плоди -
Плід -
Летюча білка Petaurista philippensis на гілці дерева -
Герб із зображенням двох дерев Ficus racemosa
-_Kolkata_IMG_5810.jpg)
Примітки ред.
- ↑ Kobmoo, N.; Hossaert-McKey, M.; Rasplus, J. Y.; Kjellberg, F. (July 2010). Ficus racemosa is pollinated by a single population of a single agaonid wasp species in continental South-East Asia. Molecular Ecology. Т. 19, № 13. с. 2700—2712. doi:10.1111/j.1365-294X.2010.04654.x. ISSN 1365-294X. PMID 20561201. Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 9 листопада 2017.
- ↑ Factsheet - Ficus racemosa. keys.trin.org.au. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 2 грудня 2017.
- ↑ Cluster Figs-Ficus racemosa. Health Benefits (амер.). 23 вересня 2016. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 2 грудня 2017.
- ↑ Buddhist Udumbara Flower That Blooms Every 3,000 Years - Beautifull Mind. www.beautifullmind.com (амер.). Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 10 листопада 2017.
Джерела ред.
- Faiyaz Ahmed «Traditional uses, medicinal properties, and phytopharmacology of Ficus racemosa» [Архівовано 3 серпня 2021 у Wayback Machine.]