Аратинга мексиканський
| Аратинга мексиканський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Eupsittula canicularis (Linnaeus, 1758)[2][3] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Psittacus canicularis Linnaeus, 1758 Aratinga canicularis (Linnaeus, 1758) Psittacus petzii Leiblein, 1832 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Арати́нга мексиканський[4] (Eupsittula canicularis) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Мешкає в Мексиці і Центральній Америці[5].
Опис ред.
Довжина птаха становить 22,5-25 см, вага 68-80 г. Забарвлення переважно зелене, нижня частина тіла блідіша, жовтувато-зелена, груди мають оливковий відтінок. Першорядні махові пера сині, нижні покривні пера жвості. Хвіст загострений, на кінці синій. Лоб оранжевий, тім'я синє, навколо очей кільця голої жовтої шкіри. Очі жовті, дзьоб білий. У молодих птахів оранжева пляма на лобі помітно менша.
Підвиди ред.
Виділяють три підвиди:[6]
- E. c. clarae (Moore, RT, 1937) — західне узбережжя Мексики (від Сіналоа до Коліми, Дуранго і Мічоакана);
- E. c. eburnirostrum (Lesson, R, 1842) — південно-західне узбережжя Мексики (від східного Мічоакана до Герреро і Оахаки);
- E. c. canicularis (Linnaeus, 1758) — від південної Мексики (Чіапас) вздовж тихоокеанського узбережжя Центральної Америки до західної Коста-Рики.
Поширення і екологія ред.
Мексиканські аратинги мешкають в Мексиці, Гватемалі, Сальвадорі, Гондурасі, Нікарагуа і Коста-Риці, були інтродуковані на Пуерто-Рико та до південної Флориди. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах, в рідколіссях, саванах і сухих, колючих чагарникових заростях, а також на плантаціях, в парках і садах. Зустрічаються парами, під час негніздового періоду зграями, які можуть нараховувати до 100 птахів, на висоті до 1500 м над рівнем моря. Живляться переважно плодами і квітками. Гніздяться у гніздах деревних термітів або в дуплах[7][8]. Іноді використовують покинуті дупла дятлів. В кладці від 3 до 5 білих яєць.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція мексиканських аратинг становить від 0,5 до 5 мільйонів птахів. Їм загрожує вилов з метою продажу на пташиних ринках.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Eupsittula canicularis: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 29 червня 2022
- ↑ Edwards, George (1751). A Natural History of Uncommon Birds. Т. 4. London: Printed for the author at the College of Physicians. с. 176.
- ↑ Linnaeus, Carl (1758). Systema Naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Т. 1 (вид. 10th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 98.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Kruzer, RVT, LVT, Adrienne. Half-Moon Conure Species Profile. The Spruce Pets. Процитовано 15 січня 2021.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 29 червня 2022.
- ↑ The Half Moon, Orange-Fronted or Petz's Conure (Aratinga canicularis) and its Relationship with the Arboreal Black-Headed Termite (Nasutitermes nigriceps): The Uncommon Nesting Habits of a Common Pet. 9 March 2009.
- ↑ Sanchez-Martinez, Tania; Renton, Katherine (2009). Availability and selection of arboreal termitaria as nest-sites by Orange-fronted Parakeets Aratinga canicularis in conserved and modified landscapes in Mexico. Ibis. 151 (2): 311—320. doi:10.1111/j.1474-919X.2009.00911.x.
Джерела ред.
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0
- Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide; ISBN 0-691-09251-6
- Stiles, F. Gary; Skutch, Alexander F. (1989). A Guide to the Birds of Costa Rica. Comstock Publishing Associates. ISBN 0-8014-9600-4.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |