Гутурама темнощока
| Гутурама темнощока | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Chlorophonia cyanocephala (Vieillot, 1818) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Pipra cyanocephala Cyanophonia cyanocephala Euphonia cyanocephala | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Гутура́ма темнощока[2] (Chlorophonia cyanocephala) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Мешкає в Південній Америці.
Опис ред.
Довжина птаха становить 11-11,5 см, вага 14-16 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців горло, щоки і скроні чорні, тім'я, потилиця і шия з боків яскраво-блакитні. На лобі жовта пляма з чорними краями. Груди, живіт, боки, гузка і надхвістя золотисто-жовті, спина, крила і хвіст синювато-чорні. Самиці мають переважно оливково-зелене забарвлення, махові пера і хвіст у них чорні, верхня частина голови блакитна, на лобі охриста пляма. Спина, груди і обличчя мають рудувато-коричневий відтінок, живіт і гузка мають охристий відтінок. Очі темно-карі, дзьоб чорнуватий, лапи чорнувато-тілесного кольору.
Підвиди ред.
.jpg)
Виділяють три підвиди:[3]
- C. c. pelzelni (Sclater, PL, 1886) — Анди на півдні Колумбії і в Еквадорі (на південь до Чимборасо);
- C. c. insignis (Sclater, PL & Salvin, 1877) — східні схили Еквадорських Анд (Асуай, Лоха);
- C. c. cyanocephala (Vieillot, 1819) — від східної Колумбії через північну Венесуели до острова Тринідад, Гвіана, східні схили Анд в Перу, Болівії і Аргентині, південно-східна Бразилія, північно-західна Аргентина і схід Парагваю.
Поширення і екологія ред.
Темнощокі гутурами мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Аргентині, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Бразилії, Парагваї та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах Анд, у вологих атлантичних лісів, на узліссях, в рідколіссях, на плантаціях і в садах. Зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками, переважно на висоті до 2600 м над рівнем моря. Живляться ягодами і плодами. Віддають перевагу плодам фікусів і ягодам омели, доповнюють свій раціон дрібними комахами та іншими безхребетними. Сезон розмноження триває з грудня по травень. Гніздо кулеподібне, будується самицею і самцем. Воно складається з зовнішньої частини, сплетеної з гілочок, лишайників і рослинних волокон і внутрішної, встеленої м'яким матеріалом. В кладці від 2 до 5 білуватих яєць, легко поцяткованих рудувато-коричневими плямками. Інкубаційний період триває приблизно 2 тижні. Пташенята покидають гніздо через 3 тижні після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще деякий час. Насиджує лише самиця, за пташенятами доглядають і самиці, і самці.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Chlorophonia cyanocephala. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 10 червня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Finches, euphonias, longspurs, Thrush-tanager. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 10 червня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |