Вівсянка ямайська

вид птахів
(Перенаправлено з Euneornis)
Вівсянка ямайська
Самець
Самець
Самиця
Самиця
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Coerebinae)
Підродина: Церебні (Thraupidae)
Рід: Ямайська вівсянка (Euneornis)
Fitzinger, 1856
Вид: Вівсянка ямайська
Euneornis campestris
(Linnaeus, 1758)
Ареал виду
Ареал виду
Синоніми
Motacilla campestris
Посилання
Вікісховище: Euneornis campestris
Віківиди: Euneornis campestris
ITIS: 560007
МСОП: 22723722
NCBI: 200194

Вівсянка ямайська[2] (Euneornis campestris) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Ендемік Ямайки. Це єдиний представник монотипового роду Ямайська вівсянка (Euneornis).

Таксономія ред.

Ямайська вівсянка була науково описана шведським натуралістом Карлом Ліннеєм в 1758 році під назвою Motacilla campestris[4]. При описанні виду Лінней покладався на британського натураліста Джорджа Едвардса, який в своїй праці 1750 року «A Natural History of Uncommon Birds» описав ямайську вівсянку під назвою "American Hedge-Sparrow"[5]. В 1856 році австрійський зоолог Леопольд Фітцінгер виділив ямайську вівсянку в монотиповий рід Euneornis[6]. Підвидів не виділяють.

Раніше ямайську вівсянку відносили до родини вівсянкових (Emberizidae), однак за результатами низки молекулярно-генетичних досліджень рід Euneornis, разом з низкою інших рудів, був перевединий до родини саякових[7][8].

Опис ред.

Довжина птаха становить 14 см. Самець має кобальтово-синє забарвлення тіла і оранжеву пляму на горлі. У самиці верхня частина тіла оливково-сіра, нижня частина тіла тьмяно-оливково-жовта, голова сіра. Молоді птахи схожі на самиць. Ямайські вівсянки мають довгий, загострений дзьоб.

Поширення і екологія ред.

Ямайські вівсянки є ендеміками Ямайки. Вони живуть в рівнинних і гірських тропічних лісах та в деградованеих лісових масивах на висоті до 1500 м над рівнем моря.

Поведінка ред.

Ямайські вісянки живляться плодами і нектаром. Шукають їжу в кронах дерев і на узліссях. Живуть парами, часто приєднуються до змішаний зграй птахів. Сезон розмноження триває з квітня по червень. Ямайські вісянки роблять гніздо з трави і рослинних волокон і розміщують його на дереві, на висоті до 6 м над землею. В кладці 2-4 яйця.

Етимологія ред.

Наукова назва роду Euneornis являє собою сполучення слова дав.-гр. ευ — добрий і назви роду Neornis (нині синонім роду Cettia).[9] Видовий епітет campestris походить від лат. campestris — з поля.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Euneornis campestris. Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (July 2020). Tanagers and allies. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 20 August 2021.
  4. Linnaeus, Carl (1758). Systema Naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. Volume 1 (вид. 10th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 184. Архів оригіналу за 9 грудня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
  5. Edwards, George (1750). A Natural History of Uncommon Birds. Т. Part 3. London: Printed for the author at the College of Physicians. с. 122, Plate 122 fig. 2. Архів оригіналу за 3 березня 2022. Процитовано 17 вересня 2021.
  6. Fitzinger, Leopold (1856). Über das System und die Charakteristik der natürlichen Familien der Vögel. Sitzungsberichte der Kaiserlichen Akademie der Wissenschaften. Mathematisch-Naturwissenschaftliche Classe. 21: 277–318 [316]. Архів оригіналу за 2 серпня 2021. Процитовано 17 вересня 2021.
  7. Barker, F.K.; Burns, K.J.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2013). Going to extremes: contrasting rates of diversification in a recent radiation of New World passerine birds. Systematic Biology. 62 (2): 298—320. doi:10.1093/sysbio/sys094. PMID 23229025.
  8. Burns, K.J.; Shultz, A.J.; Title, P.O.; Mason, N.A.; Barker, F.K.; Klicka, J.; Lanyon, S.M.; Lovette, I.J. (2014). Phylogenetics and diversification of tanagers (Passeriformes: Thraupidae), the largest radiation of Neotropical songbirds. Molecular Phylogenetics and Evolution. 75: 41—77. doi:10.1016/j.ympev.2014.02.006. PMID 24583021.
  9. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 152. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Джерела ред.

  • Raffaele, Herbert; James Wiley, Orlando Garrido, Allan Keith & Janis Raffaele (2003) Birds of the West Indies, Christopher Helm, London.