Emoia longicauda
| Emoia longicauda | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Emoia longicauda (Macleay, 1877) | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Euprepis longicaudis Emoia cyanogaster longicauda | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Emoia longicauda — вид сцинкоподібних ящірок родини сцинкових (Scincidae)[2]. Мешкає в Австралії, Індонезії і Папуа Новій Гвінеї.
Поширення і екологія ред.
Emoia longicauda мешкають на Новій Гвінеї (широко поширені на півдні острова та зустрічаються в прибережних районах на сході і півночі острова, зокрема в горах Торрічеллі[en]), на островах Ару, Кей[en] і Каркар, на островах Місіма[en], Вудларк[en] і Россель[en] в архіпелазі Луїзіада, на островах Норманбі і Фергюссон в групі островів Д'Антркасто, на островах Торресової протоки та на півострові Кейп-Йорк на півночі Квінсленду. Вони живуть у вологих тропічних лісах, на узліссях і галявинах, у вторинних лісах, чагарникових заростях і садах. Зустрічаються на висоті до 1500 м над рівнем моря. Ведуть деревний спосіб життя.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Emoia longicauda: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 03 серпня 2023
- ↑ Emoia longicauda у Reptarium.cz Reptile Database
|
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |