Колібрі-довгодзьоб синьолобий
Колібрі-довгодзьоб синьолобий | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Doryfera johannae (Bourcier, 1847) | ||||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Trochilus Johannæ Bourcier, 1847 | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Колі́брі-довгодзьо́б синьолобий[2] (Doryfera johannae) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Андах і на Гвіанському нагір'ї.
Опис
ред.Довжина птаха становить 9,6-11 см. самці вага 3-5 г, самиці 3,3-6 г. У самців номінативного підвиду на лобі блискуча фіолетова пляма, потилиця у них бронзова, за очима білі плямки. Верхня частина тіла темно-бронзово-зелена, верхні покривні пера хвоста мають блакитнуватий відтінок. Хвіст округлий, синювато-чорний. Горло і груди чорнувато-синьо-зелені, решта нижньої частини тіла синювато-чорна. Дзьоб дуже довгий, прямий або дещо вигнутий догори, довжиною 27 мм. У самиць лоб синьо-зелений, нижня частина тіла тьмяна, сірувато-бронзово-зелена, крайні стернові пера поцятковані сірими плямками. У представників підвиду D. j. guianensis дзьоб коротший, а забарвлення загалом блідіше, ніж у представників номінативного підвиду.
Підвиди
ред.Виділяють два підвиди:[3]
- D. j. johannae (Bourcier, 1847) — східні схили Анд в Колумбії, Еквадорі і Перу
- D. j. guianensis (Boucard, 1893) — тепуї Гвіанського нагір'ї на півдні Венесуели і в сусідніх районах на півночі Гаяни і півночі Бразилії.
Поширення і екологія
ред.Синьолобі колібрі-довгодзьоби мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Венесуелі, Гаяні і Бразилії. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах, часто поблизу струмків або серед тінистих, вологих скель, дуже рідко у відкритих, освітлених сонячними променями місцях. Зустрічаються переважно на висоті від 400 до 1600 м над рівнем моря.
Синьолобі колібрі-капуцини живляться нектаром різноманітних квітучих рослин з довгими, трубчастими квітками, зокрема з родин вересових, геснерієвих і маренових, а також дрібними безхребетними, яких ловлять в польоті або збирають з рослинності. Не захищають кормові території. Гніздо чашоподібне, робиться з моху і павутиння, розміщується на скельних виступах в печерах. Інкубаційний період триває 20-21 день днів, пташенята покидають гніздо через 29-30 днів після вилуплення.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Doryfera johannae: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 06 листопада 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 листопада 2022.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |