Dornier Do 14

Дорньє Do 14 (нім. Dornier Do 14) — німецький експериментальний одномоторний летючий човен, розроблений в середині 1930-х років німецькою авіабудівною компанією Dornier-Werke.

Dornier Do 14
Призначення:	летючий човен
Перший політ:	10 серпня 1936
На озброєнні у:	Люфтваффе
Розробник:	Dornier
Виробник:	Dornier-Werke
Всього збудовано:	1
Конструктор:	Клаудіус Дорньє
Екіпаж:	2 особи
Крейсерська швидкість:	230 км/год
Максимальна швидкість (МШ):	277 км/год
Дальність польоту:	5 100 км
Довжина:	17,95 м
Висота:	8,35 м
Розмах крила:	23,34 м
Площа крила:	89 м²
Порожній:	6 120 кг
Споряджений:	11 400 кг
Двигуни:	2 × 12-циліндрових бензинових V-подібних рідинного охолодження поршневих авіаційних двигуни BMW VIU
Тяга (потужність):	507 кВт (690 к.с.)

Історія

Літак розроблявся з 1931 року як випробувальний літак для іспитів нових авіаційних двигунів. Конструкція розроблялася на основі конструкції Do 12. Як особливість, два BMW VI, кожен з 690 к.с., були вбудовані в корпус човна в тандемній компоновці. Два двигуни діяли через коробку передач, що лежала між ними, і виносний вал на повітряний гвинт діаметром 5,0 м, який розташовувався на кронштейні підкосу в центральній частині крила. Крім того, літати можна було лише з одним мотором завдяки роздільним муфтам. Ще одним нововведенням стало те, що паливо зберігалося в «заглушках Дорньє», що дозволило покращити центр ваги на воді та підвищити пожежну безпеку.

Хоча будівництво офіційно розпочалося 15 жовтня 1932 року, остаточну перевірку можна було провести лише 4 серпня 1936 року. Причинами цього були тривалі випробувальні прогони, викликані непростою конструкцією силової установки та проблемами з поверхневим охолодженням на нижній частині крил і на корпусі. 10 серпня 1936 року летючий човен здійснив перший підйом у повітря. Подальші випробування були ускладнені іншими проблемами приводу, які можна було вирішити лише встановленням двоступеневої коробки передач між дистанційним приводним валом і двигунами. Випробування Do 14, зареєстрованого як D-AGON, тривали до червня 1937 року. Однак, оскільки система приводу з появою гвинтів з керованим кроком, морально застарівала, двигуни згодом були демонтовані, а летючий човен зберігався у дочірній компанії Dornier в Альтенрейні. У квітні 1939 року було прийнято рішення про злом.

Був побудований лише один експериментальний зразок.

Літаки, схожі за ТТХ та часом застосування

Saro London Saunders A.14 Saunders Severn Supermarine Stranraer Macchi M.C.94 CANT Z.508

Fairchild 82 Dornier Do S Heinkel He 114 АНТ-8 МБР-7 Ш-2

Curtiss-Wright CA-1 Douglas YOA-5 Fairchild 91 Martin M-130 Latécoère 582 Lioré et Olivier LeO H-47

Loire 501 Breguet Br.521 Farman F.270 Yokosuka H5Y Aichi E11A Kawanishi H3K

Див. також

• Consolidated PBY Catalina
• Hughes H-4
• Short S.26
• Міністерство авіаційної промисловості (Велика Британія)
• Kawanishi E7K

Примітки

Виноски

Джерела

Посилання

• Germany — Dornier Do 14(англ.)
• Dornier Do 14(англ.)
• Do.14(рос.)

Література

• Louis S. Casey, John Batchelor, The Illustrated History of Seaplanes and Flying Boats, London, Hamlyn Publishing Group Ltd., 1980, ISBN 0-600-38259-1.
• Dornier — die Chronik des ältesten deutschen Flugzeugwerks, 3. Auflage, 1996, Aviatic Verlag.
• Green, William. Warplanes of the Third Reich. New York: Doubleday, 1972. ISBN 0-385-05782-2.