Diphasiastrum madeirense

вид рослин
Diphasiastrum madeirense
Lycopodium madeirense
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Плауноподібні (Lycopodiophyta)
Клас: Плауновидні (Lycopodiopsida)
Порядок: Плаунові (Lycopodiales)
Родина: Плаунові (Lycopodiaceae)
Рід: Дифазіаструм (Diphasiastrum)
Вид: D. madeirense
Diphasiastrum madeirense
(J.H.Wilce) Holub, 1975
Синоніми
Lycopodium madeirense J.H.Wilce
Diphasium madeirense (J.H.Wilce) Rothm.
Посилання
Віківиди: Diphasiastrum madeirense
IPNI: 17435190-1
МСОП: 165121
NCBI: 455310

Diphasiastrum madeirense (J.H.Wilce) Holub або Lycopodium madeirense J.H.Wilce — вид трав'янистих рослин з родини плаунові (Lycopodiaceae), ендемік Азорських островів та Мадейри.

Опис

ред.

Трав'яна багаторічна рослина, заввишки до 45 см, з повзучим кореневищем, з прямими стеблами до 32 см. Листки 3–5 × 0.7–1.1 мм, чергуються, цілі, ланцетні, з гострою вершиною. Квіти по 3–7 у пучку, гладкі, рожево-пурпурові, з червня по липень[1].

Поширення

ред.

Ендемік Макаронезії: Азорські острови (острови Сан-Мігел, Сан-Жорже, Піку, Флореш, Корву), Мадейра (острів Мадейра).[2][3].

Населяє мохові болота, ялівцеві ліси та вологі вересові пустища[4]. На Мадейрі вид відомий лише з однієї місцевості в центрі острова[5].

Загрози та охорона

ред.

Ялівцеві ліси, в яких росте вид, як правило, перебувають під загрозою через випасання та будівництво та експлуатацію доріг, у тому числі в охоронних районах. На Флореші кролики та кози часто їдять родючі частини рослини, зменшуючи рівень родючості[5].

Цей вид представлений в додатку I до Конвенції про охорону європейської дикої природи та природних середовищ існування (Бернська конвенція). Він присутній в охоронних районах по всьому ареалу[5].

Джерела

ред.
  1. Diphasiastrum madeirense. Rede Natura 2000.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. Catalogue of Life. Процитовано 03.06.2018. (англ.)
  3. The Plant List. Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 03.06.2018. (англ.)
  4. Carsten Hobohm. Endemism in Vascular Plants. — Springer Science & Business Media, 2013. — С. 133. — ISBN 9789400769137.
  5. а б в Christenhusz, M.; Bento Elias, R.; Dyer, R.; Ivanenko, Y.; Rouhan, G.; Rumsey, F.; Väre, H. (2017). Lycopodium madeirense. International Union for Conservation of Nature and Natural Resources. Архів оригіналу за 2 червня 2018. Процитовано 03.06.2018.