Dianthus diutinusвид квіткових рослин з родини гвоздикових (Caryophyllaceae).

Dianthus diutinus
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Рід: Гвоздики (Dianthus)
Вид:
D. diutinus
Біноміальна назва
Dianthus diutinus
Kit., 1814

Біоморфологічна характеристика ред.

Рослина 20–60 см заввишки. Від кореневища розвивається кілька нерозгалужених стебел. Листки супротивні, при основі опуклі, загострені, рухаючись від нижньої частини стебла до верхівки, вони зменшуються в розмірах і стають тоншими. 2–15 квіток сидять у щільних суцвіттях чи рідше по одному. Пелюстки рожеві.

Середовище проживання ред.

Ендемік Угорщини й Сербії[1][2].

Зростає в первинних піщаних степах, тільки в вапнякових пісках. Це рідкісний тип середовища проживання[1].

Загрози й охорона ред.

Основною загрозою для угорських субпопуляцій є ходіння та витоптування, а деякі субпопуляції знаходяться у військових районах. У Сербії основними причинами зникнення є лісові насадження з сарановим деревом у піщаному степу, перетворення природних місць проживання в сільськогосподарські угіддя і, меншою мірою, випасання[1].

Рослина внесена до списку пріоритетних видів у Додатку II Оселищної директиви. В Угорщині він занесений до національного Червоного списку як перебуває під загрозою зникнення та суворо охороняється. Понад 80% популяції в Угорщині перебуває на заповідних територіях. У Сербії вид охороняється законом, однак єдине місцевість не охороняється. Занесений до національного Червоного списку як критично загрожений[1].

Примітки ред.

  1. а б в г Király, G.; Stevanović, V. (2011). Dianthus diutinus. The IUCN. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 31.01.2022. (англ.)
  2. Dianthus diutinus. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 31.01.2022. (англ.)