De Beers
De Beers (Де Бірс) — найбільша у світі алмазодобувна компанія.
нід. De Beers | |
---|---|
Тип | Приватна компанія |
Організаційно-правова форма господарювання | приватна компанія |
Галузь | алмазнодобувна промисловість |
Гасло | англ. «A Diamond Is Forever» («Діамант назавжди») |
Засновано | 1888, Сесіль Джон Родс |
Засновник(и) | Сесіль Джон Родс |
Штаб-квартира | Лондон |
Ключові особи | Ніккі Оппенгеймер, директор Ґарет Пенні, керуючий директор |
Продукція | діаманти |
Виторг | ▲ US $6,5 млрд. (2005) |
Чистий прибуток | ▲ US $554 млн. (2005) |
Власник(и) | Anglo American |
Співробітники | 22936 |
Холдингова компанія | Anglo American |
Дочірні компанії | De Beers (United Kingdom)d, De Beers (Canada)d, Bultfontein mined і Griqualand West Diamond Miningd |
www.debeersgroup.com | |
De Beers у Вікісховищі |
Історія
ред.Засновано у 1888 р. в Південній Африці.
Характеристика
ред.Володіє (і орендує) великою кількістю алмазних рудників в ПАР, має переважне право на алмазні родовища в Намібії і Замбії. Здійснює продаж 85 % світового виробництва алмазів. Через дочірні компанії бере участь у видобутку руд золота і міді, вугілля, виробництві вибухових речовин і хімікатів. Чистий прибуток у 1990-х роках — близько 530 млн доларів на рік. Працює у компанії близько 7 тис. чоловік.
Після глибокого спаду в торгівлі алмазами в 1998 р. De Beers шляхом організації глобальної рекламної кампанії змогла в 1999–2000 рр. створити ажіотажний попит на діаманти і сирі алмази. У 2000 р. корпорація досягла рекордного за всю свою історію продажу, який був на 8,2 % вище, ніж в 1999 р (5,67 млрд дол.) Чистий прибуток De Beers у 2000 р склав 1,3 млрд дол.[1]
Підприємства | Маса збагачуваної руди (тис. т) | Вага видобутих алмазів (карат) | Середній вміст алмазів (карат/100 т) | |||
---|---|---|---|---|---|---|
2000 | 1999 | 2000 | 1999 | 2000 | 1999 | |
ПАР (компанія De Beers Consolidated Mining) | ||||||
Фінш | 4204 | 3650 | 1925059 | 1736656 | 45,8 | 47,6 |
Кімберлі | 3508 | 3311 | 568639 | 563290 | 16,2 | 17,0 |
Коффіфонтейн | 2199 | 1761 | 151498 | 127414 | 6,9 | 7,2 |
Марсфонтейн | 531 | 429 | 436191 | 882412 | 82,2 | 205,7 |
Копальні групи Намакваленд | 6141 | 5835 | 809928 | 736483 | 13,2 | 12,6 |
Оакс | 212 | 186 | 116048 | 106721 | 57,7 | 57,5 |
Прем'єр | 2846 | 2493 | 1782420 | 1574489 | 62,6 | 63,2 |
Венішія | 3686 | 3378 | 4497756 | 3738616 | 122,0 | 110,7 |
РАЗОМ | 23327 | 21043 | 10287539 | 9466071 | ||
Ботсвана (компанія Debswana) | ||||||
Орапа | 14682 | 9546 | 12171887 | 9070410 | 82,9 | 95,0 |
Летлхакане | 3511 | 3430 | 958715 | 877973 | 27,3 | 25,6 |
Джваненг | 9237 | 9060 | 11520253 | 11399660 | 124,7 | 125,8 |
РАЗОМ | 27430 | 22036 | 24650855 | 21348043 | ||
Намібія (компанія Namdeb) | ||||||
Алмазна площа №1[3] | 23457 | 24406 | 652746 | 716100 | 2,8 | 2,9 |
Субпідрядні площі на пляжах і мілководді | 91092 | 59366 | ||||
Підводні розсипи Атлантик–1 | 576470 | 514310 | ||||
РАЗОМ | 23457 | 24406 | 1320308 | 1289776 | ||
Танзанія | ||||||
Вільямсон | 2958 | 2269 | 317478 | 232388 | 10,7 | 10,2 |
ВСЬОГО | 77172 | 69754 | 36576180 | 32336278 |
Прибуток De Beers від основної діяльності за першу половину 2003 р. становив $414 млн, збільшившись на 34 % в порівнянні з відповідним періодом минулого року. Продаж Diamond Trading Company (DTC) за цей же період становив $2290 млн, що на 2,75 % більше, ніж в першому півріччі 2002 р.
De Beers Marine (DEBMAR)
ред.Де Бірс Маріне, De Beers Marine (DEBMAR) — одна з основних компаній, яка спеціалізується на глибоководному видобутку алмазів. Основний районн діяльності — шельф Намібії та ПАР. У 1998 р. компанія DEBMAR мала флот з 8 суден. В цей же час застосовані високопродуктивні краулери нового покоління. Підводний видобуток компанії De Beers Marine в Намібії (тис. кар.): 1994 — 406,9; 1995 — 457,4; 1996 — 470,9; 1997 — 481,1; 1998 — 497,1; 1999 — 514,3; 2000 — 576,5.
Див. також
ред.- Palladio - музична композиція, мотив якої часто використовувався в рекламах De Beers
Посилання
ред.Джерела
ред.Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.