«David Hutcheson and Co.» — британська судноплавна компанія колісних пароплавів у Глазго, яка існувала з 1851 року до 1879 року, коли була переформована в компанію «David MacBrayne». Компанія здійснювала пакет-сервіс колісними пароплавами між західним узбережжям Шотландії і Гебридами, головним чином від порту Глазго до портів Внутрішніх і Зовнішніх Гебрид і інших портів Західної Шотландії[1].

«David Hutcheson and Co.»
ТипПублічна компанія з торгового мореплавства
Правова формапублічна компанія
Галузьторгове мореплавство
Спеціалізаціякомерсанти з торгового мореплавства, судновласники
Наступник(и)
(спадкоємці)
«David MacBrayne»
Засновано1851
Засновник(и)Девід Хатчісон, Александер Хатчісон, Девід Мак-Брейн
Закриття (ліквідація)1879
Штаб-квартираВелика Британія Глазго
Ключові особиДевід Хатчісон, Александер Хатчісон, Девід Мак-Брейн
Послугисервіс пакет-пароплавами

Історія

ред.
  • 1851 рік — створений компанією «G. and J. Burns» регулярний сервіс пароплавами для Внутрішніх і Зовнішніх Гебридських був проданий «David Hutcheson and Co.». Формація пароплавної компанії «David Hutcheson and Co.» мала три партнери: Девід Хатчісон (англ. David Hutcheson), Александер Хатчісон (англ. Alexander Hutcheson) і Девід Мак-Брейн (англ. David MacBrayne).[1]
  • 1852 рік — першим залізним колісним пароплавом компанії «David Hutcheson and Co.» був Mountaineer, побудований на верфі «J. and G. Thomson» в Гоуван, для ліній «West Highland trade», що належала «David Hutcheson and Co.».[2][3] Суднобудівельна компанія «J. and G. Thomson» стає головним суднобудівельником компанії «David Hutcheson and Co.». У той час конкуренція щодо швидкості пароплавів збудованих в Клайді була дуже напруженою. Провідну роль серед конкурентів займав Девід Хатчінсон, який, хоча і був в захваті від побудованого Томпсонами в 1853 році пароплава Mountaineer, не вагався в рішенні подовжити його в сторону носа, щоб зробити ніс більш гострим для забезпечення панування пароплава в швидкості під час подальшого сезону. Результати були задовільними.[4]
  • Завдяки задоволеним результатам в подовженні пароплава Mountaineer пароплави росли і росли, доки вони не перетворилися в знамениті Іона і Cambria, які збудували пізніше на верфі «J. and G. Thomson» для «David Hutcheson and Co.».[4]
  • 1853 рік — побудували другий колісний пароплав Chevalier для «David Hutcheson and Co.» на верфі «J. and G. Thomson» в Гоуван.[1]
  • 1854 рік — архіпелаги Внутрішніх і Зовнішніх Гебрид піддаються вітру і припливно-відпливним явищам, тому в ті часи були численні випадки розбиття кораблів об скелі, рифи. Не вистачало маяків. Так в водах східного узбережжя Зовнішніх Гебрид змусили спорудити в 1854 році маяк на півдні острову Диваар[en], — споруда маячних інженерів Девіда[en] і Томаса Стівенсон.
 
Колісний пароплав Iona компанії «David Hutcheson and Co.», збудований в 1864 році.
 
Маяк Даб Артач під час спорудження, художник Сем Бау[en] (1822-78)
  • Колісний пароплав Chevalier компанії «David Hutcheson & Co.» 24 листопада 1854 року вискочив на рифи Залізна Скеля в протоці Джура (англ. Iron Rock in Sound of Jura).[1]
  • 1855 рік — колісний пароплав Mountaineer перевели для сервісу на Обан.


  • 1867 рік — одним з небезпечніших місц для навігації були води навколо скель Торран[en]. Письменник Хеміш Хазвел-Сміт (англ. Hamish Haswell-Smith) описує скелі-рифи «як зуби дракона, які розсіялись по великій території. Вони ховаються загрозливо прямо під поверхнею моря, іноді показуючи себе в піні білого плювка». Спочатку вважалося, що неможливо знайти місто для маяку, але втрата пароплава Bussorah з усіма тридцятьма трьома людськими життями в свій перший рейс в 1863 році і втрата дивних 24 суден в цьому районі в шторм 30-31 грудня 1865 року закликали до позитивних дій. В 1867 році інженер Томаса Стівенсон почав будування маяку на острові Еррейд[en] напроти віддаленій скелі Даб Артач[en], який попереджав моряків про небезпечні води прилеглих скель Торран[en]. Скеля Даб Артач[en] підлягає надзвичайним морським умовам з хвилями 92 футів (28 м) або більше, з якими стикаються доглядачі маяка. Цей маяк отримав ім'я Даб Артач.
  • 1869 рік — колісний пароплав Clansman компанії «David Hutcheson & Co.» потерпів аварію біля острова Санда (англ. Sanda). Судно використовували для пасажирського сервісу вздовж Західного узбережжя Шотландії.[2]
  • 1872 рік — закінчено будівництво маяку Даб Артач, — башта висотою 44 м.

До середини 1870-х років обслуговування напрямку Гебридські острови лягло в основу компанії «David MacBrayne».[1]

  • 1878 рік  — Захід оператор західного узбережжя «David Hutcheson and Co.» перейшла під повний коньроль Девіда Мас-Брейна David MacBrayne, одного з трьох засновників компанії.[5]
  • 1879 рік — Компанія «David Hutcheson and Co.» була переформована в «David MacBrayne».

Пароплави «David Hutcheson and Co.»[2]

ред.
Спуск на воду/ Здали /
Роки в компанії
Назва
Тоннаж
Довжина/ Ширина/ Осадка
Компанія, яка побудувала судно Тип судна
Двигун
Статус / Доля
29.05.1852 / 1852 чи 1853 / 1853-1889 Mountaineer
BRT=188
«J. and G. Thomson» в Гоуван, Глазго залізний колісний пароплав;
Побудували для «David Hutcheson and Co.», Глазго. Це перший побудований для «David Hutcheson and Co.» пароплав.[3] У 1889 році колісний пароплав Mountaineer, мабуть завдяки власному імені, видерся на скелю Леді, пошкодження якої було ще видно в 1995 році.[6]
28.03.1853 / квітень 1853 / 1853-1854 Chevalier
BRT=329
176/ 22/ feet
«J. and G. Thomson» в Гоуван, Глазго колісний пароплав Побудували для «David Hutcheson and Co.», Глазго. Зареєстрували в Глазго 30 квітня 1853 року. 24 листопада 1854 року вискочив на рифи Залізна Скеля (англ. Iron Rock) в протоці Джура .
16.06.1855 / 1855 / 1855-1869 Clansman
GRT414; 185/ 23/ feet
«J. and G. Thomson» в Гоуван, Глазго колісний папароплав Побудували для «David Hutcheson and Co.», Глазго. В 1869 році потерпів кораблетрощення.
22/03/1855 / 1855 / 1855-1862 Iona
BRT=325
225,2/ 20,4/ 9,0/ feet
«J. and G. Thomson» в Гоуван, Глазго залізний колісний пароплав Побудували для «David Hutcheson and Co.», Глазго. З 1862 року перейшов до Henry Lafone — купив з наміром використання в Американській громадянській війні для проривання блокади, але 2 жовтня 1862 року потерпів кораблетрощення біля Гурок (англ. Gourock) після зіткнення з недавно побудованим Chanticleer[en].
08.05.1861 / 1861 / 1861-1861 Fingal
GRT=462; NRT=352
185,6/ 25,4 feet
«J. and G. Thomson» в Гоуван, Глазго залізний пасажирсько-вантажний пароплав; двигун гвинтовий, 2-циліндровий, 120 NHP Побудували для David & Alexander Hutcheson і David MacBrayne, Глазго. У листопаді 1861 року продали Джону Лоу (англ. John Low), діючого від Джеймса Буллок (англ. James Bulloch), Військово-морського флоту Конфедеративніх Штатів.
03.06.1861 / 1861 / 1861-1863 Fairy
GRT=151; NRT=87
149,4/ 21,0 feet
«J. and G. Thomson» в Гоуван, Глазго залізний колісний пароплав Побудували для David & Alexander Hutcheson і David MacBrayne, Глазго. У 1863 році потрапив до «John Proudfoot & Matthew Grey», Глазго. З 1866 ??, Montevideo.
23.04.1862 / 1862 / 1862-???? Clidesdale
«J. and G. Thomson» в Гоуван, Глазго пасажирсько-вантажний пароплав;
паровий двигун
???? / 1863 / 1863-???? Staffa
«J. and G. Thomson» в Гоуван, Глазго пасажирсько-вантажний пароплав Побудували для «David Hutcheson and Co.», Глазго.
19.05.1863 / 1863 / 1863-1864 Iona
BRT=368; NRT=168
249/ 25/ 9 feet
«J. and G. Thomson» в Гоуван, Глазго колісний пароплав;
паровий, двоциліндровий, коливальний двигун
Швидкість 18 вузлів
Побудували для David & Alexander Hutcheson і David MacBrayne, Глазго. З 1864 року в David McNutt (for Charles H Bostier, Richmond VA). Затонув 2 лютого 1864 року.
10.05.1864 / 1864 / 1864-1879 Iona[en]
BRT=393
«J. and G. Thomson» в Гоуван, Глазго колісний пароплав
 
Побудували для «David Hutcheson and Co.», яка з 1879 року переформується в «David MacBrayne Ltd.»). У 1936 році продали на скрап.
12.04.1866 / 1866 / 1866-1879 Chevalier
BRT=295
210/ 22/ 9,5 feet
«J. and G. Thomson» в Гоуван, Глазго колісний пароплав;
паровий, двоциліндровий, коливальний двигун, 150 NHP
Побудували для «David Hutcheson and Co.», яка з 1879 року переформується в «David MacBrayne Ltd.». Використовували для пасажирського сервісу. У 1927 році продали на скрап.
03.05.1866 / 1866 / 1866-1879 Gondolier
BRT=173
«J. and G. Thomson» в Гоуван, Глазго колісний пароплав;
паровий, двоциліндровий, коливальний двигун і 2 локомотівних боілера
Побудували для «David Hutcheson and Co.», яка з 1879 року переформується в «David MacBrayne Ltd.». У 1939 році продали на скрап.
???? / 1870 / 1870-???? Clansman (II)
«J. and G. Thomson» в Гоуван, Глазго пасажирсько-вантажний папароплав
09.04.1878 / 1878 / 1878-1879 RMS Columba[en]
BRT=543
«J. and G. Thomson» в Клайдсайд, Глазго колісний пароплав
 
З 1878 в «David Hutcheson & Co.» (з 1879 року «David MacBrayne Ltd.»). У 1934 році продали на скрап.

Чим цікава ця компанія

ред.
  1. Засновники цієї компанії були й засновниками компанії-правопреємниці «David MacBrayne», також відомої компанії.
  2. Один з засновників компанії Девід Хатчінсон займав ведуче місто серед конкурентів щодо швидкості пароплавів збудованих в Клайді шляхом подовження пароплавів.
  3. Схоже, що всі колісні пароплави для компанії будували суднобудівельники «J. and G. Thomson».
  4. Два колісних пароплава у 1861–1862 роках потрапили від «David Hutcheson and Co.» к іншим власникам з метою використання в Американській громадянській війні для проривання блокади, — так званні «блокадні бігуни».


Примітки

ред.
  1. а б в г д Grace's Guide. British Induxtrial History. David Hutcheson and Co. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 24 жовтня 2014.
  2. а б в acumfaegovan. Govan — the place and the people. J & G Thomson Ships. Архів оригіналу за 23 жовтня 2014. Процитовано 24 жовтня 2014. [Архівовано 2014-10-23 у Wayback Machine.]
  3. а б Grace's Guide. British Induxtrial History. J. and G. Thomson. Архів оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 24 жовтня 2014.
  4. а б Grace's Guide. British Industrial Yistory. Men of Invention and Industry by Samuel Smiles: Shipbuilding in Belfast. CHAPTER XI. SHIPBUILDING IN BELFAST—ITS ORIGIN AND PROGRESS. BY E. J. HARLAND, ENGINEER AND SHIPBUILDER. Архів оригіналу за 26 жовтня 2014. Процитовано 26 жовтня 2014.
  5. Стаття Англійської Вікіпедії David MacBrayne[en]
  6. Стаття Англійської Вікіпедії Lismore, Scotland[en]