Dassault Balzac Vфранцузький тестовий літак вертикального зльоту та приземлення (ЛВЗП). Побудований компанією Dassault Aviation з прототипу Dassault Mirage III для перевірки конфігурації Dassault Mirage IIIV. Єдиний зразок літака був пошкоджений під час проведення другої серії тестових польотів і більше не відновлювався.

Dassault Balzac V
Тип Літак вертикального зльоту та приземлення
Розробник Dassault Aviation
Виробник Dassault Aviation
Перший політ 13 жовтня 1962 року
Статус не експлуатується
Основні експлуатанти ВПС Франції
Виготовлено 1
Базова модель Dassault Mirage III

CMNS: Dassault Balzac V у Вікісховищі

Розробка та проектування ред.

Оскільки очікувані для Dassault Mirage IIIV двигуни Rolls-Royce RB162 мали бути поставлені до 1963 року, компанія Dassault Aviation модифікувала перший прототип Mirage III як тестовий літак вертикального зльоту та приземлення. На літак встановили вісім підйомних двигунів Rolls-Royce RB108 кожен потужністю 9,83 кН (2 210 фунтів) тяги. Маршевий двигун Mirage III SNECMA Atar G.2 був замінений двигуном Bristol Siddeley Orpheus BOr 3 без форсажної камери з тягою 21,57 кН (4 850 фунтів). Підйомні двигуни було попарно згруповано довкола центру ваги літака по обидві сторони від випускного каналу маршевого двигуна[1].

Експлуатація ред.

Тестові випробування Balzac V розпочалися 13 жовтня 1962 року з вертикального підйому і вільного ширяння в повітрі і завершилися через 6 днів на два місяці раніше від запланованого терміну. Перший перехід від вертикального зльоту до горизонтального польоту відбувся у сімнадцятий виліт 18 березня 1963 року.

Літак розбився 10 січня 1964 року у свій 125 виліт під час ширяння на низькій висоті. Під час вертикального спуску літака відбулося неконтрольоване коливання крила, що в кінцевому результаті призвело до крену і перекидання крила під гострим кутом до землі і враховуючи, що тягові двигуни були ввімкнені літак перевернувся і впав. При цьому, незважаючи на незначні пошкодження літака пілот-випробовувач не зміг катапультуватись і загинув[2].

Літак було відновлено і він відновив льотні випробування 2 лютого 1965 року. 8 вересня 1965 року літак знову потрапив в аварію зі смертельними наслідками і знову під час ширяння на малій висоті. Літак на той момент пілотував пілот ВПС США в рамках програми обміну технологіями ЛВЗП. Пілот спробував катапультуватися, але невдало. Результати розслідування катастрофи не було оприлюднено. Були висунуті теорії, що проблема полягала у тому, що у літаку, на якому було розміщено 9 двигунів, просто не вистачало кількості пального для забезпечення тяги усіх двигунів, в результаті чого пальне згоряло швидше, ніж надходило. Пошкодження літака цього разу теж не було серйозним, проте відновлювати літак не стали у зв'язку і запуском програми Dassault Mirage IIIV.

Назву Balzac V літак отримав випадково. Його серійний номер (001) збігався з телефонним номером (BALZAC 001) відомого рекламного агентства (Publicité Jean Mineur)[3].

Технічні характеристики ред.

Dassault Balzac V ред.

Параметри Дані
екіпаж 1 людина
довжина 13,10 м (42 фути 11,75 дюйма)
розмах/діаметр гвинта 7,32 м (23 фути 11,25 дюйма)
висота 4,6 м (15 футів
площа 27,2 м² (292,78 футів²)
Flügelstreckung 2,0
маса порожнього 6124 кг (13 600 фунтів)
максимальна маса спорядженого 7000 кг (15 432 фунтів)
максимальна швидкість 1104 км/г (686 миль/год) на рівні моря
час польоту 15 хв
двигун 1 × Turbofan Bristol Orpheus, 21,6 kN (4850 lb)
8 × Turbojets Rolls-Royce RB.108, je 9,6 kN (2160 lb)

Джерело: [4]

Основні характеристики


Льотні характеристики

  • Навантаження на крило: 257,3 кг/м ² (52,7 кг/м ²)



Див. також ред.

Пов'язані моделі

Схожі моделі

Примітки ред.

  1. «Balzac VTOL — Forerunner of the Mirage IIIV» [Архівовано 3 листопада 2012 у Wayback Machine.] Flight International, 2nd August 1962, pp.174-175 (англ.)
  2. «World News: Balzac Misfortune.» [Архівовано 14 жовтня 2012 у Wayback Machine.] Flight, 16 January 1964. (англ.)
  3. Fricker, John. «Mirage might have beens 2: Balzac — Dassault's first VTOL variant». Air International 45 (5), November 1993: pp. 268—274. (англ.)
  4. Green 1964, p. 520.

Джерела ред.

  • Breffort, Dominique and Andre Jouineau. «The Mirage III, 5, 50 and derivatives from 1955 to 2000.» Planes and Pilots 6. Paris: Histoire et Collections, 2004. ISBN 2-913903-92-4. (англ.)
  • Green, William. Macdonald Aircraft Handbook. London. Macdonald & Co. (Publishers) Ltd., 1964. (англ.)
  • Pérez, San Emeterio Carlos. Mirage: Espejismo de la técnica y de la política (in Spanish). Madrid: Armas 30. Editorial San Martin, 1978. ISBN 84-7140-158-4. (англ.)

Посилання ред.