Crataegus invictaвид квіткових рослин із родини трояндових (Rosaceae).

Crataegus invicta
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Підродина: Мигдалеві (Amygdaloideae)
Триба: Maleae
Підтриба: Malinae
Рід: Глід (Crataegus)
Вид:
C. invicta
Біноміальна назва
Crataegus invicta
Beadle, 1902

Біоморфологічна характеристика

ред.

Це кущ 10–25 дм заввишки. Гілки не плакучі, за винятком більших екземплярів. Нові гілочки густо запушені, 1-річні пурпурно-коричневі; колючки на гілочках численні, прямі, 1-річні темно-пурпурно-коричневі, стають сірими, дрібні, 3–5 см. Листки листопадні або напівстійкі; ніжки листків 5–15% від довжини пластини, запушені, залозисті; листові пластини зворотно-яйцювато-клиноподібної форми, 1.5–2 см, жорсткі, основа клиноподібна, часточки верхівкові, краї нечітко городчато або городчато-зубчасті, зубці залозисті, верх дуже блискучий, поверхні (з кінця весни до початку літа) помірно волосисті. Суцвіття 1- чи 2(чи 3)-квіткові. Квітки 12–15 мм у діаметрі, гіпантій ± густо запушений; чашолистки вузько трикутні. Яблука ± грушоподібні, 6–8 мм у діаметрі. Період цвітіння: березень — початок квітня; період плодоношення: липень і серпень[1].

Ареал

ред.

Ендемік південного сходу США (Джорджія, Південна Кароліна)[1][2].

Населяє сухий піщаний ґрунт; на висотах 0–100 метрів[1].

Примітки

ред.
  1. а б в Crataegus invicta. Flora of North America. efloras.org. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 30.11.2021. (англ.)
  2. Crataegus invicta. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 30 листопада 2021. Процитовано 30.11.2021. (англ.)