Cleonis
рід комах
| Cleonis | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Cleonis pigra (Scopoli, 1763)
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Cleonus Schönherr, 1826 | ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Cleónis — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд ред.
Жуки середніх розмірів: 5,8−16 мм у довжину. Основні ознаки[1]:
- головотрубка посередині з двома кілями, між якими є боріздка, а також вона облямована бічними кілями
- 1-й членик джгутика вусиків не довший за 2-й
- задній край передньоспинки посередині кутоподібно витягнутий, позаду очей є лопаті, передньоспинка вкрита чорними зернятками
- надкрила із добре вираженими плечима, від плечей не розширені дозаду, паралельно бічні, в основній своїй половині теж вкриті чорними зернятами
- лапки знизу вкриті суцільними губчастими підошвами, 1-й і 2-й членики не видовжені, кігтики зрослися біля основи
Докладний опис морфології Cleonis дивись[2]
Спосіб життя ред.
Він є типовим для Cleonini і досить докладно вивчений для одного виду цього роду — Cleonis pigra. Життєвий цикл цього виду пов'язаний із будяками та спорідненими їм рослинами родини айстрових. Личинка розвивається й заляльковується у кореневій шийці чи у корені.
Географічне поширення ред.
Ареал трьох видів цього роду обмежений Палеарктикою, ще один палеарктичний вид мимоволі завезений людиною до Північної Америки[3]. Цей же вид —Cleonis pigra мешкає по всій території України[4].
Класифікація ред.
Описано 5 видів роду Cleonis, один з яких має два підвиди[5]:
- Cleonis freyi Zumpt, 1936 — Китай
- Cleonis japonica japonica Faust, 1904 — Китай, Східний Сибір, Далекий Схід, Японія, Південна й Північна Корея
- Cleonis japonica hasujizo Kôno, 1929 — Курильські острови, острів Хоккайдо (Японія)
- Cleonis pigra Scopoli, 1763 — практично вся Палеарктика, є також в Північній Америці
- Cleonis neglecta Ter-Minasian & Egorov, 1981 — Далекий Схід
- Cleonis sardoa Chevrolat, 1869 — острів Сардинія (Італія)
Практичне значення ред.
- Див. Cleonis pigra
Примітки ред.
- ↑ Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 73-74
- ↑ Anderson R.S. Systematics, phylogeny and biogeography of New World weevils traditionally of the tribe Cleonini (Coleoptera: Curcilonidae; Cleoninae) //Quaestiones Entomologicae, 1988, 23 (4) p. 450–451
- ↑ Воловник С. В. Влияние хозяйственной деятельности на жуков-долгоносиков подсемейства Cleoninae (Coleoptera, Curculionidae) // Вестник зоологии, 1984. № 4, с. 46-49.http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/volpdf17.htm
- ↑ Воловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptera, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии, 1984, № 6. С. 39-43.http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf12.htm
- ↑ Meregalli M. & Fremuth J. : Cleonini, p. 437. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden, Brill. 700 pp.