Колібрі-лісовичок зелений

вид птахів
(Перенаправлено з Chrysuronia goudoti)
Колібрі-лісовичок зелений
Самець зеленого колібрі-лісовичка
Самець зеленого колібрі-лісовичка
Самиця зеленого колібрі-лісовичка
Самиця зеленого колібрі-лісовичка
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина: Колібрієві (Trochilidae)
Підродина: Колібрині (Trochilinae)
Триба: Trochilini
Рід: Золотохвостий колібрі-сапфір (Chrysuronia)
Вид: Колібрі-лісовичок зелений
Chrysuronia goudoti
(Bourcier, 1843)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Trochilus goudoti
Sapphironia goudoti
Lepidopyga goudoti
Amazilia goudoti
Посилання
Вікісховище: Chrysuronia goudoti
Віківиди: Chrysuronia goudoti
ITIS: 555131
МСОП: 22687421
NCBI: 1165719

Колі́брі-лісовичо́к зелений[2] (Chrysuronia goudoti) — вид серпокрильцеподібних птахів родини колібрієвих (Trochilidae). Мешкає в Колумбії і Венесуелі.

Опис

ред.

Довжина птаха становить 9-9,5 см, самці важать 4,1 г, самиці 3,7 г. У самців номінативного підвиду верхня частина тіла зелена, нижня частина тіла переважно синьо-зелена, блискуча, живіт білуватий, нижні покривні пера хвоста зелені з білими краями. Хвіст роздвоєний, центральні стернові пера бронзово-чорні, крайні синювато-чорні. Дзьоб прямий, зверху чорний, знизу рожевий, довжиною 18 мм.

У самиць верхня частина тіла така ж, як у самців, пера на нижній частині тіла у них мають білі основи і краї, що надає грудям плямистого вигляду. Живіт майже повністю білий, нижні покривні пера хвоста переважно білі з невеликою кількістю зеленого. Хвіст менш глибоко роздвоєний, ніж у самців, більш бронзовий або зеленуватий, ніж чорний. У молодих птахів верхня частина тіла більш тьмяно-зелена, ніж у дорослих птахів, пера на тімені і на потилиці у них мають темні краї. Загалом вони мають переважно тьмяно-бронзово-зелене забарвлення, пера на нижійчастині тіла у них мають сірувато-білі краї, живіт сірувато-білий.

У самців підвиду C. g. luminosa верхня частина тіла більш бронзова, а нижня частина тіла більш золотисто-зелена, ніж у представників номінативного підвиду. У самиць цього підвиду живіт і гузка більш білі. Представники підвиду C. g. zuliae є меншими за представників номінативного підвиду. Тім'я у них більш темне, верхня частина тіла менш бронзова, а нижні покривні пера хвоста менш білі. У самців підвиду C. g. phaeochroa верхня частина тіла більш темна, ніж у представників номінативного підвиду, нижня частина тіла більш синьо-зелена, а тім'я більш синє.

 
Зелений колібрі-лісовичок

Підвиди

ред.

Виділяють чотири підвиди:[3]

  • C. g. luminosa (Lawrence, 1862) — північні прибережні рівнини Колумбії (від Чоко до Болівара і Сесара);
  • C. g. goudoti (Bourcier, 1843) — середня і верхня частина долини Магдалени;
  • C. g. zuliae (Cory, 1918) — північ і захід басейну Маракайбо (крайній північний захід Колумбії і північний захід Венесуели);
  • C. g. phaeochroa (Todd, 1942) — південь і схід басейну Маракайбо (північний захід Венесуели).

Поширення і екологія

ред.

Зелені колібрі-лісовички живуть у відкритих і напіввідкритих ландшафтах, зокрема у вологих і сухих чагарникових заростях, гаях, на узліссях галерейних лісів, на кавових плантаціях і в садах. В Колумбії вони зустрічаються на висоті до 1000 м над рівнем моря, місцями на висоті до 1600 м над рівнем моря, у Венесуелі на висоті до 800 м над рівнем моря.

Зелені колібрі-лісовички живляться нектаром різноманітних квітучих рослин, які продукують невелилку кількість нектару, зокрема мімоз. Вони шукають їжу переважно в нижньому і середньому ярусах лісу. Крім того, птахи живляться комахами та іншими дрібними безхребетними, яких ловлять в польоті або збирають з рослинності. Сезон розмноження у них триває з жовтня по березень. Гніздо невелике, чашоподібне, робиться з рослинного пуху і павутиння, зовні покривається лишайниками, розміщується на гілці дерева або чагарника, на висоті 1-1,5 м над землею.

Примітки

ред.
  1. BirdLife International (2016). Chrysuronia goudoti: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 15 січня 2023
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Hummingbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 січня 2023.