Листозгортка перська
Листозгортка перська[2], краєкучник перський[3][4] (Cheilanthes persica) — вид рослин з родини птерисових (Pteridaceae), поширений на півдні Європи та в Азії.
| Листозгортка перська | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Відділ: | Папоротеподібні (Polypodiophyta) |
| Клас: | Папоротевидні (Polypodiopsida) |
| Порядок: | Багатоніжкові (Polypodiales) |
| Родина: | Крильникові (Pteridaceae) |
| Рід: | Листозгортка (Cheilanthes) |
| Вид: | Листозгортка перська (C. persica)
|
| Біноміальна назва | |
| Cheilanthes persica | |
| Синоніми | |
|
Notholaena persica Bory | |
Опис ред.
Багаторічна рослина 5–20 см заввишки. Кореневище дернисте, вкрите чорно-бурими плівками. Листи шкірясті, подовжено-ланцетні, зверху голі, знизу волосисті, три, чотири рази перисті, сегменти останнього порядку дрібні, опуклі, здуті, краї їхні переходять у плівчасту буру бахрому, що прикриває соруси[3]. Вічнозелений. Спори кулясті, зернисті, з трьома смужками[4].
Спороносить у липні–серпні. Розмножується спорами та вегетативно[4].
Поширення ред.
Поширений на півдні Європи (Італія, Балканський півострів, Крим), на Кавказі та південно-західній Азії до Індії[5][6].
В Україні вид зростає у ущелинах вапнякових скель в нижньому гірському поясі, переважно в сухих районах — у Криму (ок. Ялти)[3].
Загрози й охорона ред.
Загрозами є вилучення рослин з природних популяцій. Глобальне потепління клімату і локальна зміна режиму зволоження. Тривала посуха в період спороношення виду[4].
Занесений до Червоної книги Україні в статусі «Зникаючий». Дві популяції знаходяться на території Ялтинського гірсько-лісового ПЗ[4].
Джерела ред.
- ↑ The Plant List
- ↑ Cheilanthes persica // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 35, 36. (рос.)(укр.)
- ↑ а б в г д Червона книга України. Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
- ↑ Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 01.05.2020. (англ.)
- ↑ Christenhusz M., Bento Elias R., Dyer R., Ivanenko Y., Rouhan G., Rumsey F., Väre H. (2017). Allosorus persicus. The IUCN. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 01.05.2020.
|
Це незавершена стаття про папороті. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |