Мері Егнес Чейз

американська ботанікиня, колекціонерка рослин та наукова ілюстраторка
(Перенаправлено з Chase)

Мері Егнес Чейз (англ. Mary Agnes Chase; 29 квітня 1869 — 24 вересня 1963) — американська ботанік, колекціонер рослин та науковий ілюстратор. Працювала у Міністерстві сільського господарства США та у Смітсонівському інституті. «Вважається одним з видатних світових агростологів»[17][18], відома роботою з вивчення злаків та активною участю у суфражистському русі.

Мері Егнес Чейз
Ім'я при народженні англ. Mary Agnes Meara[1]
Народилася 29 квітня 1869(1869-04-29)[3]
Іроквай, Іллінойс, США[3]
Померла 24 вересня 1963(1963-09-24)[2][3] (94 роки)
Бетесда, Монтґомері, Мериленд, США[3]
Поховання Rosehill Cemeteryd[4]
Країна  США[5]
Діяльність ботанік, agrostologist, ботанічна колекціонерка, суфражистка, наукова ілюстраторка, ботанічна ілюстраторка, ілюстратор
Галузь ботаніка[6][7][8] і трава[d][8]
Alma mater Чиказький університет[9]
Знання мов англійська[8]
Заклад Смітсонівський інститут[10], Міністерство сільського господарства США[11], Музей природної історії ім. Філда[10] і United States National Museumd[12]
Членство Мовчазні вартовіd[13], Національна асоціація сприяння прогресу кольорового населення[14] і Національна жіноча партіяd[5]
Magnum opus First book of grasses; the structure of grasses explained for beginnersd[15]
Родичі Virginius Heber Chased[10]
У шлюбі з William Ingraham Chased[3]
Нагороди

Член Ліннеївського товариства[d] (1961)

honorary doctor of the University of Illinois systemd (1958)

Біографія ред.

 
Мері Егнес Чайз в експедиції у Бразилії, 1929[19]

Мері Егнес Чейз народилася у графстві Іроквай (округ, Іллінойс), не отримала жодної освіти, окрім гімназійної. Проте зробила значний внесок у ботаніку, є авторкою понад 70 наукових публікацій, відзначена звання почесної докторки в галузі науки в Університеті штату Іллінойс[17]. Вона спеціалізувалася на вивченні трав та провела значні польові дослідження у Північній та Південній Америці. Її книги польових нотаток з 1897 по 1959 рік зберігаються у архівах Смітсонівського інституту.

У 1901 році Чейз стала ботанічною асистенткою у Музеї природної історії ім. Філда, де її робота була представлена у двох музейних виданнях: Plantae Utowanae (1900) та Plantae Yucatanae (1904)[20]. Два роки по тому Чейз почала працювати ботанічною ілюстраторкою у Міністерстві сільського господарства США, а згодом науковою асистенткою з Агростології (1907), асистенткою-ботанікинею (1923) та асоціативною ботанікинею (1925), все під керівництвом Альберта Гічкока. Чейз працювла з Гічкоком протягом майже двадцяти років, а також видала у співавторстві з ним публікацію (The North American Species of Panicum [1910])[17].

Після смерті Гічкока у 1936 році Чейз зайняла його посаду старшої ботанікині з агростології та хоронителька секції трав відділу рослин у Національному музеї США. Чейз звільнилася з міністерства сільського господарства США у 1939 році, але продовжувала свою роботу як хранителька гербарію трав музею до смерті у 1963 році.

Суфражистський активізм ред.

Мері Чейз стикнулася з дискримінацією за статтю, наприклад, її виключили із експедицій у Панаму у 1911 та 1912 роках через побоювання спонсорів експедиції, що присутність дослідниць відволікатиме чоловіків[21]. Під час Першої світової війни Чейз разом з активісткою Еліс Пол кілька разів заарештовували за їх діяльність. У 1918 році Чейз заарештували під час пікетування Білого дому, вона відмовилася вийти під заставу та голодувала протягом 10 днів, і її примусово годували[21]. Міністерство сільського господарства США звинуватило її у «неналежній поведінці державного службовця», але Гічкок допоміг їй зберегти посаду[22].

Почесті та нагороди ред.

Примітки ред.

  1. https://plants.jstor.org/stable/10.5555/al.ap.person.bm000001409
  2. а б FemBio database
  3. а б в г д е FamilySearch Family Tree — 2009.
  4. Find a Grave — 1996.
  5. а б Online Biographical Dictionary of the Woman Suffrage Movement in the United States / T. Dublin, K. K. SklarAlexander Street Press.
  6. https://siarchives.si.edu/collections/siris_arc_216793
  7. Harvard University Herbaria & Libraries Index of BotanistsHarvard University Herbaria and Libraries.
  8. а б в Czech National Authority Database
  9. https://archive.org/details/agneschasesfirst0000clar/page/n13/mode/2up
  10. а б в https://archive.org/details/notableamericanw00sich/page/146/mode/2up
  11. Rudolph E. D. Women in Nineteenth Century American Botany; A Generally Unrecognized Constituency // Am. J. Bot.Lancaster, Pa: BSA, 1982. — Vol. 69, Iss. 8. — P. 1346–1355. — ISSN 0002-9122; 1537-2197doi:10.1002/J.1537-2197.1982.TB13382.X
  12. https://www.smithsonianmag.com/science-nature/biologist-marie-fish-catalogued-sounds-ocean-world-hear-180977152/
  13. https://sweetgum.nybg.org/science/the-hand-lens/explore/narratives-details/?irn=7178
  14. https://daily.jstor.org/the-woman-agrostologist-who-held-the-earth-together/
  15. https://www.biodiversitylibrary.org/item/113989#page/7/mode/1up
  16. IPNI,  Chase
  17. а б в Historical note. SIA RU000229, United States National Museum Division of Grasses, Records, 1884, 1888, 1899-1965. Smithsonian Institution Archives. Архів оригіналу за 25 січня 2019. Процитовано 9 липня 2013.
  18. Chase, Agnes; A.S. Hitchcock (1910). The North American species of Panicum. Bulletin (United States National Museum). doi:10.5962/bhl.title.53687.
  19. Mary Agnes Chase Collecting Plants, Brazil. Smithsonian Institution Archives. Smithsonian Institution. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 9 липня 2013.
  20. Carol Hurd Green, ed. (1980). Sicherman, Barbara (ред.). Notable American women: The modern period: A biographical dictionary. Harvard University Press. с. 146–148.
  21. а б Adams, Katherine H.; Michael L. Keene (2010). After the vote was won: The later achievements of fifteen suffragists. McFarland. с. 73–74.
  22. Henson, Pamela M. (2003). 'What holds the earth together': Agnes Chase and American agrostology. Journal of the History of Biology. 36 (3): 437—460. doi:10.1023/b:hist.0000004568.11609.2d.
  23. а б в г The biographical dictionary of women in science, Vol. 1. Routledge. 2000. с. 246—247.

Посилання ред.