Чарлз Сіблі
Чарлз Сіблі (англ. Charles Sibley) — американський орнітолог та молекулярний біолог, засновник та провідний фахівець з молекулярної систематики птахів. Його робота суттєво змінила розуміння еволюційної історії птахів.
| Чарлз Сіблі | |
|---|---|
| англ. Charles Gald Sibley | |
| Народився |
7 серпня 1917[1][2][3] Фресно, Каліфорнія, США |
| Помер |
12 квітня 1998[1][2][3] (80 років) Санта-Роса, Каліфорнія, США[4][5] |
| Місце проживання | Санта-Роса |
| Країна |
 США |
| Діяльність | молекулярний біолог, орнітолог, зоолог, викладач університету |
| Alma mater | Університет Каліфорнії (Берклі) (1948) |
| Заклад |
Корнелльський університет Державний університет Сан-Францискоd Sonoma State Universityd |
| Відомі учні | Fred C. Sibleyd |
| Аспіранти, докторанти | Paul Johnsgardd |
| Членство | Національна академія наук США |
| Нагороди | |
| Систематик живої природи | |||
|---|---|---|---|
 | |||
|
Дослідник, який окреслив низку зоологічних таксонів. Назви цих таксонів для вказівки авторства супроводжують позначенням «Sibley».
| |||
Біографія ред.
Навчався у Каліфорнійському університеті в Берклі. У 1940 році отримав ступінь бакалавра, а в 1948 — доктора філософії. У 1939 та 1941 році здійснив експедиції в Мексику, потім на Соломонові острови, архіпелаг Бісмарка, острів Нова Гвінея та на Філіппіни. Під час Другої світової війни служив на острова Еміралі (архіпелаг Бісмарка), де у вільний від служби час вивчав місцевих птахів.
У 1948—1949 роках викладав зоологію та був куратором відділу птахів у Канзаському університеті. З 1949 по 1953 роки — асистент професора зоології Коледжу Сан-Хосе. З 1953 по 1965 рік він був доцентом, потім професором зоології та директором орнітологічної лабораторії в Корнельському університеті. Між 1965 і 1986 роками він був професором біології та професором орнітології Єльського університету та куратором птахів у музеї Пібоді. З 1986 по 1992 роки Сіблі був професором біології в Університеті Сан-Франциско, а з 1993 року і до самої смерті був ад'юнкт-професором біології в Університеті Сонома.
Сіблі зацікавився гібридизацією та її наслідками для еволюції та систематики, а на початку 1960-х років він почав зосереджуватися на молекулярних дослідженнях білків крові, а потім електрофорезу яєчного білка.
До початку 1970-х років Сіблі був першопрохідцем у дослідженні гібридизації ДНК-ДНК з метою раз і назавжди виявити справжні зв'язки між сучасними птахами. Спочатку вони були дуже суперечливими і не сприймалися його колегами. З плином часу та вдосконаленням лабораторних методів доводи Сіблі стали переконливішими. Деякі теорії Сіблі — такі, як тісний взаємозв'язок куроподібних та [гусеподібні|гусеподібних]] птахів, були згодом перевірені. Інші теорії, такі як включення різноманітних груп до ряду Ciconiiformes, виявилися помилковими.
У 1986 році він Сіблі обраний членом Національної академії наук США. У 1988 році Сіблі та Джон Алквіст були нагороджені медаллю Даніеля Жиро Елліота від Національної академії наук. Він був обраний президентом Міжнародного орнітологічного конгресу в 1990 році.
Примітки ред.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Музей Соломона Гуггенгайма — 1937.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Freebase Data Dumps — Google.
- ↑ http://www.sonoma.edu/pubs/newsrelease/archives/2002/10/charles_sibleys_personal_bird_book_collection_now_at_university_library_takes_flight_with_lecture_series_art_exhibit_in_its_honor.html
Посилання ред.
- National Academy of Sciences bio [Архівовано 17 жовтня 2012 у Wayback Machine.]