Chaetodipus baileyi
Chaetodipus baileyi — вид гризунів підродини Perognathinae родини Heteromyidae. Він зустрічається в Нижній Каліфорнії, Сіналоа та Сонора в Мексиці та в Каліфорнії, Аризоні та Нью-Мексико в Сполучених Штатах[1].
| Chaetodipus baileyi | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Гетеромісові (Heteromyidae) |
| Рід: | Chaetodipus |
| Вид: | C. baileyi
|
| Біноміальна назва | |
| Chaetodipus baileyi (Merriam, 1894)
| |
Морфологічна характеристика
ред.Chaetodipus baileyi має довжину від 176 до 240 мм, самці більші за самиць. Самці в середньому 28,2 г, а самиці – 24,5 г[2].
Екологія
ред.Chaetodipus baileyi живе в норі і веде нічний спосіб життя. Коли виходить на відкриту місцевість у пошуках їжі, то він обережний, залишаючись якомога далі під укриттям або в тіні рослин. Коли ризик хижацтва сов високий, вони намагаються уникати перетину відкритого ґрунту між чагарниками, особливо в місячні ночі[1]. Chaetodipus baileyi харчуються насінням, яке вони носять у хутряних мішечках на зовнішній стороні щік, повертаючи їх у свою нору для зберігання; таке розташування є вигідним для миші, оскільки воно запобігає намокання насіння, як це сталося б, якби їх носити в роті. Це — єдина відома тварина, здатна перетравлювати віск, що міститься в горіхах жожоба, і єдиний гризун із пустелі Сонора, який здатний їсти насіння, оскільки воно отруйне для більшості інших ссавців[2].
Примітки
ред.- ↑ а б в Linzey, A. V.; Timm, R.; Álvarez-Castañeda, S.T.; Castro-Arellano, I.; Lacher, T. (2017) [errata version of 2016 assessment]. Chaetodipus baileyi. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T4328A115068087. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-3.RLTS.T4328A22225913.en. Процитовано 02.12.2023.
- ↑ а б Chaetodipus baileyi. North American Mammals. Smithsonian. Процитовано 29.07.2016.