Вікіпедія

Кавієві

(Перенаправлено з Caviidae)

Кавієві[1][2], мурчакові[1], або мурчакуваті[1] (Caviidae) — родина ссавців ряду гризуни. Кавієві належать до групи немишовидих гризунів. Члени родини вперше з'являються в палеонтологічному літописі в середині міоцену, 20 мільйонів років тому.

Кавієві
Період існування: середній міоцен — наш час
Кавія бразильська (Cavia aperea)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Надродина: Кавіюваті (Cavioidea)
Родина: Кавієві (Caviidae)
Fischer von Waldheim, 1817
Вікісховище: Caviidae

Зовнішні ознаки ред.

Довжина голови й тіла: 200—750 мм, хвіст рудиментарний. Galea важать до 600 грамів, Dolichotis — до 16 кілограмів, Hydrochoerus — до 60 кілограмів. Шерсть груба й кучерява. Зубна формула: 1/1, 0/0, 1/1, 3/3 = 20. Зуби плосковерхі, ростуть завжди. Всі зуби, крім третього моляра мають просту структуру двох призм. 2n = 64. Члени підродин зовсім різні. Caviinae мають короткі кінцівки й вуха й міцні тіла; нігті короткі й гострі або тупі; в той час як Dolichotinae характеризуються формою кроля з довгими вухами і тонкими, довгими кінцівками; нігті копитоподібні на задніх ногах і кігтеподібні на передніх лапах; Hydrochoerinae мають важкі бочкоподібні тіла, кігті на пальцях майже копитоподібні, лямки частково з'єднують пальці як пристосування до напівводного життя.

Поширення ред.

Мешкають від Венесуели до південної Патагонії; вони відсутні в Чилі й деяких частинах басейну Амазонки. Можуть проживати на відкритих трав'янистих місцевостях, сухих степах, на узліссі, у болотах, в горах до висот 4000 м над рівнем моря на скелястих, високогірних луках.

Cavia porcellus розводилися на м'ясо протягом більше трьох тисяч років у Південній Америці. З середини 1800-х років ця тварина була використана для проведення лабораторних досліджень. Нині розводяться на м'ясо в Еквадорі, Перу й Болівії, й використовується як домашня тварина по всьому світі. Microcavia знищують зернові, а входи їх нір становлять небезпеку для коней.

Поведінка ред.

Вони зазвичай денні або сутінкові; жоден з видів не впадає в сплячку. Живляться рослинним матеріалом, але існують значні відмінності в дієтичній спеціалізації. Наприклад, Microcavia їдять листя й плоди, які вони може отримати, лазячи по деревах, в той час як Cavia не лазять і їдять тільки траву. Вони переховуються в норах, які риють самі, або в залишених іншими тваринами. Кавієві, як правило, соціальні, живуть парами або в групах. Деякі з них мають складні соціальні ієрархії. Члени цеї родини можуть розмножуватися цілий рік; вони мають період вагітності від 50 до 70 днів. Молодняк добре розвинений при народженні й досягає статевої зрілості рано.

Систематика ред.

Родина налічує 6 родів і 18 видів. Ця систематична таблиця не включає домашню морську свинку (Cavia porcellus), яка є одомашненою формою якоїсь із «морських свинок»; найімовірніше (за молекулярними даними) цим видом була кавія гірська.

 
Кавія свійська — «Морські свинки» (Cavia porcellus)
 
Мара патагонська (Dolichotis patagonum)
 
Капібара велика — Hydrochoerus hydrochaeris

Підродина Caviinae ред.

Підродина Dolichotinae — марові ред.

Підродина Hydrochoerinae — капібарові ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Таксономія і номенклатура немишовидих гризунів фауни України. І. В. Загороднюк (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2022. Процитовано 12 вересня 2016.
  2. ↑ Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 179.

Джерела ред.


  Це незавершена стаття з теріології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кавієві&oldid=34970345