Стрічкарка жовта

вид комах
(Перенаправлено з Catocala fulminea)
Стрічкарка жовта
Імаго знайдене в національному парку «Олешківські піски».
Імаго знайдене в національному парку
«Олешківські піски».
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Надродина: Совкоподібні (Noctuoidea)
Родина: Еребіди (Erebidae)
Підродина: Erebinae
Триба: Стрічкарки (Catocalini)
Рід: Catocala
Вид: Стрічкарка жовта
Catocala fulminea
(Scopoli), 1763
Посилання
Вікісховище: Catocala fulminea
Віківиди: Catocala fulminea
EOL: 3912885
NCBI: 423515

Стрічкáрка жóвта (Catocala fulminea) — нічний метелик родини еребід.

Опис ред.

Метелик має 44–68,5 мм розмах крил[1]. Довжина переднього крила складає від 2,2 до 2,6 см. Передні крила з складним контрастним візерунком: бурувато-сірим, із численними хвилястими чорними поперечними лініями, зовнішня з яких сильно зубчаста; на передніх крилах є світла брунькоподібна пляма. Задні крила вохряно-жовті, з чорними перев'язями посередині та біля зовнішнього краю; серединна перев'язь розширена до основи крила. Доросла гусениця темно-сіра, з парними рогоподібними виступами на спинному боці 8-го і 11-го члеників[2][3].

Поширення ред.

Ареал виду охоплює майже всю Палеарктику, крім крайніх районів Півночі. Вид звичайний по всій Україні, відсутній він лише у високогірних регіонах Карпат[1].

Спосіб життя ред.

Імаго літають вночі, з середини червня по вересень. Дають одне покоління на рік. Їх можна зустріти в лісах, парках, балках, на орних землях. Яйця відкладають у тріщини в стовбурах кормових рослин або в мох біля їх основи. Яйця зимують. Гусениці годуються листям на терені, сливі, черемсі, глоді[1]. Розвиток гусені відбувається у квітні-травні, інколи він затягується до початку червня[4].

Значення в природі та житті людини ред.

Подібно до інших біологічних видів, стрічкарка жовта є невід'ємною ланкою природних екосистем — споживаючи рослинні тканини і стаючи здобиччю тварин — хижаків та паразитів.

Вид занесений до «Червоного списку» Баварії[5] та низки регіональних Червоних книг Росії[6].

Примітки ред.

  1. а б в Ключко З. Ф. Совки України. К.: Вид-во Раєвського, 2006. – 248 с.
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 лютого 2022. Процитовано 7 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 червня 2021. Процитовано 7 червня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)