Плосковусач лісовий

вид комах
(Перенаправлено з Callidium coriaceum)
Плосковусач лісовий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Жуки (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Кукуїформні (Cucujiformia)
Надродина: Хризомелоїдні (Chrysomeloidea)
Родина: Вусачі (Cerambycidae Latreille, 1802)
Підродина: Церамбіціни (Cerambycinae Thomson, 1860)
Рід: Плосковусач (Callidium Fabricius, 1775)
Вид: Плосковусач лісовий (C coriaceum)
Callidium coriaceum
Paykull, 1800
Посилання
Вікісховище: Palaeocallidium coriaceum
NCBI: 1553346

Плосковуса́ч лісови́й (лат. Callidium coriaceum Paykull, 1800) — вид жуків з родини вусачів.

Поширення ред.

C. coriaceum входить до групи бореально-альпійських видів у складі європейсько-сибірського комплексу. Ареал охоплює гірські системи Європи, Кавказ та Сибір. В регіоні Українських Карпат зустрічається зрідка в гірських районах на свіжих смерекових зрубах.

Екологія ред.

Літ триває з кінця червня до серпня. Квітів не відвідує. Личинка розвивається в свіжій, ще живій деревині повалених або помираючих смерек, іноді ялиць.

Морфологія ред.

Імаго ред.

C. coriaceumжук невеликих розмірів, довжина тіла якого сягає 8-15 мм. Тіло струнке, витягнене, надкрила менш-більш розширені, шкірясті, просвічуються. Загальне забарвлення – чорне, тільки надкрила буруватого кольору із зеленкуватим та бронзовим відблиском. В першій третині вони вкриті довгими стоячими волосками, їх скульптура характеризується грубою зморшкуватістю, особливо в першій половині. Передньогрудний відросток заходить за середину передніх тазиків.

Личинка ред.

Личинка характеризується чітко вираженими, округлими і випуклими вічками. Спинні мозолі черевця на передньому краї з поперечною боріздкою. Ноги короткі з гострим тонким кігтиком.

Життєвий цикл ред.

Розвиток триває два роки. Личинка прокладає під корою звивисті ходи. Лялечкові камери розташовуються в кінці гачкоподібного ходу.

Література ред.

  1. Бартенев А.Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
  2. Жирак Р. М., Пушкар В. С., Заморока А.М. Матеріали до вивчення ентомофауни північно-східної частини Івано-Франківської області // матеріали науково-практичної конференції «Природничі науки на межі століть» — Ніжин, 2004. — с. 36-37;
  3. Загайкевич І.К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
  4. Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
  5. Заморока А.М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
  6. Заморока А.М. Зоогеографічна характеристика вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) гірського масиву Ґорґан (Українські Карпати) // мат. наук. конф. — Дніпропетровськ, 2005. — с. 103—104;
  7. Заморока А.М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
  8. Заморока А.М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
  9. Lazorko W. Die Koleopterologische Fauna des Berges «Jayce Perehinske» und der Umgebung (Ukraine, Karpaten — Gorgany Kette) // Proc. of Shevchenko Scient. Soc. math. phys. and med. section. — 1953. — p. 24-28;

Посилання ред.

  1. Систематика виду на BioLib (англ.)
  2. Зображення та відомості про вид на cerambyx.uochb.cz (англ.)