Каламарія Ліннея

вид плазунів
(Перенаправлено з Calamaria linnaei)
Каламарія Ліннея
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Змії (Serpentes)
Родина: Полозові (Colubridae)
Рід: Каламарія (Calamaria)
Вид: Каламарія Ліннея
Calamaria linnaei
Boie, 1827

Синоніми
Calamaria multipunctata
Calamaria versicolor
Calamaria maculosa
Посилання
Віківиди: Calamaria linnaei
EOL: 454150
МСОП: 192045

Каламарія Ліннея (Calamaria linnaei) — неотруйна змія роду Каламарія родини Вужеві. Отримала назву на честь Карла Лінней.

Опис ред.

Загальна довжина досягає 33 см. Голова дуже маленька. Має 4 верхньогубих щитки. Перша пара нижньогубих щитків позаду підбородочного щитка не стикається. Передні щитки жолобка прилягають до заднього краю підборородочного щитка. Голова та тулуб світло— або темно—бурого кольору з блакитним відливом. Можуть бути одноколірними або з чорними плямами, поздовжніми або поперечними смужками. Черево кармінно—червоне, прикрашене великими чорними чотирикутними плямами.

Спосіб життя ред.

Полюбляє гірські місцини. Усе життя проводить на землі або у ґрунті. Активна вночі. Ця змія млява, рухається повільно й навіть у разі переслідування ніколи не відповзає далеко, навпаки, зазвичай лежить нерухомо, прикидаючись мертвою. Від ворогів не захищається, не намагається кусатися і ледь відповзає. Харчується дрібними безхребетними тваринами.

Це найменш витривала змія, не може витримати довгого голодування, не виносить якесь заподіяне їм насильство. У неволі не приймає їжі, швидко гине.

Це яйцекладна змія.

Розповсюдження ред.

Мешкає на островах Ява та Банка (Індонезія).

Джерела ред.

  • Manthey, U. & Grossmann, W. 1997. Amphibien & Reptilien Südostasiens. Natur und Tier Verlag (Münster), 512 pp.
  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
  • Inger, R.F. & Voris, H. K. 2001. The biogeographical relations of the frogs and snakes of Sundaland. Journal of Biogeography 28: 863-89 1