Дугохребцеві
| Batrachomorpha | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
групи
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Дугохребцеві[1] (Batrachomorpha, Apsidospondyli) — підклас земноводних. Підклас об'єднує три ряди: Temnospondyli (Темноспондили), Proanura (Первиннобезхвості), Anura (Безхвості). Останні два ряди походять від однієї з груп темноспондилів (Eryopoidea) і зазвичай об'єднуються в надряд Salientia. Дугохребцеві виникли в раньому кам'яновугільному періоді.
Особливості будови ред.
Скелет в основному кістковий, але в еволюції спостерігається тенденція до його вторинного схрящовіння. Череп з самого початку латитабулярниЙ. Вушна вирізка зазвичай добре виражена. У примітивних форм хребці рахітомні, у просунутих — стереоспондильні або апсидоспондильні. У всіх батрахоморфів передні кінцівки чотирипалі, задні- п'ятипалі. Фалангова формула зазвичай 2: 3: 3: 3 для кисті і 2: 3: 3: 3: 3 для стопи, іноді число фаланг може бути зменшено.
Примітки ред.
- ↑ Маховська Л. Й., Неспляк О. С. Сучасна система хордових. Методичні вказівки із дисципліни «Систематика та еволюція хребетних тварин» для студентів ІІ курсу спеціальності «Біологія» [Архівовано 24 січня 2022 у Wayback Machine.]. — Державний вищий навчальний заклад «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», Інститут природничих наук, Кафедра біології та екології. — с. 19
Література ред.
- Иванов А. О., Черепанов Г. О. Ископаемые низшие позвоночные: Учеб. пособие. 2-е изд., испр. — СПб.: Изд-во С. -Петерб. ун-та, 2007. — 228 с. — С.192-193.
- Наумов Н. П., Карташев Н. Н. Зоология позвоночных. — Ч. 1. — Низшие хордовые, бесчелюстные, рыбы, земноводные: Учебник для биолог. спец. ун-тов. — М.: Высш. школа, 1979. — 333 с. — С.273.