Синиця каліфорнійська
| Синиця каліфорнійська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Baeolophus inornatus (Gambel, 1842) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Parus inornatus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Синиця каліфорнійська[2] (Baeolophus inornatus) — вид горобцеподібних птахів родини синицевих (Paridae). Мешкає в США і Мексиці..
Опис ред.
Верхня частина тіла птаха оливково-коричнево-сіра, нижня частина тіла сіра або сірувато-біла. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Підвиди ред.
Виділяють чотири підвиди:[3]
- B. i. inornatus (Gambel, 1845) — південно-західний Орегон, північна і центральна Каліфорнія;
- B. i. affabilis Grinnell & Swarth, 1926 — південно-західна Каліфорнія. північ Баха-Каліфорнії;
- B. i. mohavensis (Miller, AH, 1946) — гори Сан-Бернардіно[en];
- B. i. cineraceus (Ridgway, 1883) — Баха-Каліфорнія.
Ялівцева синиця раніше вважалася підвидом каліфорнійської синиці, однак була визнана окремим видом в 1996 році[4]
Поширення і екологія ред.
Каліфорнійські синиці поширені на заході Північної Америки, від південного Орегону до Баха-Каліфорнії, на схід до Сьєрра-Невади. Долина Сан-Хоакін знаходяться в центрі ареалу поширення виду, однак там каліфорнійські синиці не мешкають. Вони віддають перевагу дубовим і сосновим рідколіссям, зустрічаються на висоті до 2500 м над землею. Є осілими.
Поведінка ред.
Каліфорнійські синиці живляться безхребетними, а також ягодами, горіхами і насінням. Під час сезону розмноження живуть парами, в негніздовий період утворюють зграйки, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Гніздяться в природних дуплах або в покинутих дятлових дуплах. Сезон розмноження триває з березня по липень, з піком в квітні-травні. В кладці від 3 до 9 яєць, інкубаційний період триває 14-16 днів, пташенята покидають гніздо на 16-21 день. Батьки продовжують піклуватися про пташенят ще 3-4 тижні.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Baeolophus inornatus. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Waxwings and their allies, tits & penduline tits. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 6 травня 2014. Процитовано 21 жовтня 2021.
- ↑ Banks, Richard C.; Fitzpatrick, John W.; Howell, Thomas R.; Johnson, Ned K.; Monroe, Burt L.; Ouellet, Henri; Remsen, J. V.; Storer, Robert W. (July 1997). Forty-first supplement to the American Ornithologists' Union Check-list of North American Birds (PDF). The Auk. 114 (3): 542—552. doi:10.2307/4089270. JSTOR 4089270. Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
Джерела ред.
- Alsop, Fred J., III (2001). Smithsonian Birds of North America, Western Region. New York City: DK Publishing, Inc. ISBN 0-7894-7157-4.
- Sibley, David Allen (2000). The Sibley Guide to Birds. New York: Knopf. с. 483. ISBN 0-679-45122-6.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |