Avicennia germinans

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Евдикоти
Підклас: Айстериди
Порядок: Губоцвіті (Lamiales)
Родина: Акантові (Acanthaceae)
Рід: Avicennia
Вид: Чорний мангр
Avicennia germinans
(L.) L., 1764
Поширення Avicennia germinans
Поширення Avicennia germinans
Синоніми
Avicennia africana P.Beauv.

Avicennia nitida Jacq.
Bontia germinans L.[1]

Посилання
Вікісховище: Avicennia germinans
EOL: 579832
IPNI: 861125-1
ITIS: 32137
МСОП: 178811
NCBI: 41378

Чорний мангр (Avicennia germinans) — вид рослин родини акантові.

Будова ред.

Вічнозелене дерево або чагарник 3-12 метрів заввишки з круглою кроною. Стовбур покручений 30-50 см в діаметрі. Оскільки дерево росте на припливних затоплюваних берегах, розвинулися вертикальні дихаючі корені, що виходять над рівнем землі для забезпечення рослини повітрям. Листя виводить сіль з організму дерева у вигляді кристалів.

Життєвий цикл ред.

Рослина починає проростати у плоді ще на дереві. Коли насіння падає, то застрягає у багнюці, уже маючи пагони та коріння. Плід також може плавати у солоній воді рік не втрачаючи життєздатність.

Гілки сусідніх дерев однакової висоти не перетинаються, утворюючи чіткі проміжки між кронами. Цей природний феномен називають сором'язливість крони.[2]

Поширення та середовище існування ред.

Росте у тропічній зоні Атлантичного океану від Африки до Карибських островів. Формує мангрові ліси на припливних землях у гирлах та лиманах.

Через перенаселення, забруднення навколишнього середовища, урагани територія мангрових лісів значно скоротилася.

Практичне використання ред.

Використовують як засіб проти комах, природний барвник червоного кольору, джерело дубильних речовин.

Насіння можна вживати в їжу, ретельно почистивши від отруйних частин.

Добрий медонос.

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Avicennia germinans: інформація на сайті GRIN
  2. Francis E. Putz, Geoffrey G. Parker and Ruth M. Archibald (1984). «Mechanical Abrasion and Intercrown Spacing [Архівовано 2 квітня 2019 у Wayback Machine.]» (PDF). American Midland Naturalist. 112 (1): 24–28. doi:10.2307/2425452.

Джерела ред.