Астрагал Цингера

вид рослин
(Перенаправлено з Astragalus zingeri)
Астрагал Цингера

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Galegeae
Рід: Астрагал (Astragalus)
Вид: Астрагал Цингера
Astragalus zingeri
Korsh., 1890
Посилання
Вікісховище: Astragalus zingeri
Віківиди: Astragalus zingeri
EOL: 703829
IPNI: 480617-1
NCBI: 1632256

Астрага́л Цингера[1] (Astragalus zingeri) — вид трав'янистих рослин з родини бобові (Fabaceae), поширений у Луганській області (Україна), європейській частині Росії, на північному заході Казахстану.

Опис ред.

Півкущик заввишки до 55 см заввишки з прямими або висхідними стеблами, знизу здерев'янілими, вкритими білими волосками. Має потужний каудекс і стрижневу кореневу систему. Річні стебла до 25 см завдовжки. Прилистки яйцювато-ланцетні. Листки завдовжки 5–7 см, з 4–6 парами лінійно-ланцетних, іноді довгастих, майже голих листочків. Китиці вкорочені, майже головчасті, 10–20-квіткові. Віночок білуватий з жовтуватим відтінком, прапорець майже однакової довжини з крилами, трохи виїмчастий. Біб довгастий, 15–20 мм, біло-волохатий. Період цвітіння: травень — липень. Період плодоношення: червень — липень. Розмноження насіннєве[1]. 2n = 32[2].

Поширення ред.

Поширений в Луганській області України, у європейській частині Росії, на північному заході Казахстану[3][4][5].

В Україні вид зростає у с. Новосвітловка Сорокинського району Луганської області. Населяє сухі крейдяні відшарування, вапняки, схили ярів[1].

Примітки ред.

  1. а б в Червона книга України Астрагал Цингера. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 15 вересня 2020.
  2. Бондарчук О.П. Види роду Astragalus L. в правобережному лісостепу України: інтродукція, біолого-морфологічні особливості. — Київ : Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук, 2019. — 220 с. Архівовано з джерела 16 вересня 2020
  3. The Euro+Med Plantbase Project. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 15.09.2020. (англ.)
  4. Germplasm Resources Information Network. Архів оригіналу за 16 вересня 2020. Процитовано 15.09.2020. (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 15.09.2020. (англ.)