Шпак-малюк атоловий
| Шпак-малюк атоловий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Aplonis feadensis (Ramsay, 1882) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Шпак-малю́к атоловий[2] (Aplonis feadensis) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae). Це рідкісний вид птахів. що мешкає на дрібних атолах Папуа Нової Гвінеї та Соломонових Островів.
Опис ред.
Довжина птаха становить 20 см. Дорослі птахи мають повністю чорне, металево-блискуче забарвлення і темно-жовті очі. У молодих птахів нижня частина тіла світла, на якій темні смуги утворюють лускоподібний візерунок. Їх очі тьмяніші.
Підвиди ред.
Виділяють два підвиди:[3]
- A. f. heureka Meise, 1929 — північний захід архіпелагу Бісмарка;
- A. f. feadensis (Ramsay, EP, 1882) — північ Соломонових островів.
Поширення і екологія ред.
Атолові шпаки-малюки мешкають на дрібних атолах архіпелагу Бісмарка і Соломонових островів, зокрема на острівцях Нініго[en] (3 км²), Херміт[en] (8 км²), Тенч (менш ніж 1 км²), Грін (37 км²), Нугурія (5 км²) і Онтонг-Джава (10 км²). Вони живуть в тропічних лісах і на плантаціях. Живляться плодами, яких шукають в кронах дерев. Гніздяться в дуплах[4].
Збереження ред.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція атолових шпаків-малюків становить від 1000 до 2500 птахів. Їм можу загрожувати знищення природного середовища, а також зміни клімату. що будуть супроводжуватися підняттям рівня Світового Океану.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Aplonis feadensis.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 вересня 2021.
- ↑ Bishop, K. David; Muller Hacking, Sue (2020). Avifauna of the Ninigo, Hermit, Sae and Kaniet Islands, and adjacent seas, Papua New Guinea. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 140 (4): 404-422. doi:10.25226/bboc.v140i4.2020.a5.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |