Anopheles funestus — вид комарів родини Culicidae. Вперше цей вид був описаний Джайлзом (Giles) у 1900 році.[1] Самку приваблюють будинки, де вона шукає людей, щоб харчуватися їхньою кров'ю, переважно вночі. Цей комар є головним переносником малярії в Африці на південь від Сахари.[2]

Anopheles funestus
Наукова класифікація
Царство: Animalia
Тип: Arthropoda
Клас: Insecta
Ряд: Diptera
Родина: Culicidae
Рід: Anopheles
Вид:
A. funestus
Біноміальна назва
Anopheles funestus

Giles, 1900[1]

Поширення і середовище проживання ред.

Anopheles funestus трапляється в тропічній частині Африки на південь від Сахари, його ареал простягається від Сенегалу до Ефіопії, Анголи, Південної Африки та Мадагаскару.[3] Розмноження відбувається у воді, будь-якій постійній або напівпостійній водоймі з прісною водою за наявності напівзануреної рослинності, включаючи болота, береги озер, ставки та рисові поля. Личинки живуть як у освітлених сонцем, так і в затінених місцях, рослинність, імовірно, є ефективною для зменшення хижацтва.[2] У Сахелі підвищена посушливість перемістила північну межу його ареалу на південь приблизно на 100 км. Незважаючи на те, що він вважається одним видом, хоча й частиною видового комплексу, він демонструє деякі аномалії поведінки по всьому ареалу. Комар присутній на рисових полях Мадагаскару, але не в Західній Африці; раніше він розмножувався у швидкоплинних річках у Південній Африці, перш ніж був значною мірою знищений завдяки використанню інсектицидів, але коли він знову поширився там через Мозамбік, він уже розмножувався в болотах.[3] Anopheles funestus присутній у гірських районах Східної Африки на висоті до 2 км над рівнем моря, але в основному відсутній у лісах.[3]

Поведінка ред.

Самка комара відкладає на поверхню води купку яєць. Личинки й лялечки проходять стадії життєвого циклу під водою, але після метаморфозу дорослі особини обох статей залишають воду і відвідують квіти, щоб харчуватися нектаром. Перед початком розмноження самка комара потребує їжі у вигляді крові хребетних, щоб отримати білок, необхідний для виробництва яєць; самець не кусається.[4] Доросла самка Anopheles funestus є «антропофільною», її приваблюють люди, а не інші тварини; однак це не завжди так, оскільки в Сенегалі популяції цього комара на заході країни харчуються людською кров'ю, тоді як на сході віддають перевагу крові інших ссавців (зоофільні). Він також є «ендофільним» у своїй поведінці; це означає, що його приваблює внутрішня частина людського житла, як під час живлення, так і під час відпочинку. Харчується вночі, зазвичай після 10 вечора та зазвичай між опівноччю та світанком, що дає йому доступ до хазяїв, що широко розсіяні.[2]

Переносник ред.

Anopheles funestus є ефективним переносником паразитів родуPlasmodium, які спричинюють малярію в людей. Це пояснюється його ендофільними та антропофільними характеристиками, а також тим, що доросла комаха відносно довго живе.

Стійкість до інсектицидів ред.

Це дуже адаптивний вид, і багато популяцій розвинули стійкість до піретроїдних інсектицидів, що призвело до сплеску малярійних інфекцій в Африці на південь від Сахари в 1990-х роках.[2] A. funestus має високу стійкість до ДДТ і піретроїдів у Південній і Західній Африці, а також в районі Тороро в Уганді на сході континенту.[5] Популяція Тороро була, однак, цілком чутливою до бендіокарбу, малатіону та діелдрину.[5]

Список літератури ред.

  1. а б Harbach, Ralph (1 червня 2019). Valid Species. Mosquito Taxonomic Inventory. Архів оригіналу за 11 червня 2019. Процитовано 14 червня 2019.
  2. а б в г Anopheles (Cellia) funestus Giles, 1900. Malaria Atlas Project. Процитовано 14 червня 2019.
  3. а б в Mouchet, Jean; Carnevale, Pierre; Manguin, Sylvie (2008). Biodiversity of Malaria in the World. John Libbey Eurotext. с. 72—74.
  4. The life cycle of the mosquito. The Anti-Mosquito Site. Архів оригіналу за 10 October 2018. Процитовано 15 червня 2019.
  5. а б Morgan, John C.; Irving, Helen; Okedi, Loyce M.; Steven, Andrew; Wondji, Charles S. (2010-07-29). Rénia, Laurent (ed.). "Pyrethroid Resistance in an Anopheles funestus Population from Uganda". PLoS ONE. Public Library of Science (PLoS). 5 (7): e11872. doi:10.1371/journal.pone.0011872. ISSN 1932-6203.