Angelica heterocarpa

вид рослин

Angelica heterocarpa — вид рослин із родини окружкових (Apiaceae).

Angelica heterocarpa
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Рід: Дягель (Angelica)
Вид:
A. heterocarpa
Біноміальна назва
Angelica heterocarpa
Lloyd, 1859

Біоморфологічна характеристика ред.

Багаторічна рослина від 1 до 2 метрів заввишки з дуже порожнистим стеблом, гладким, рифленим і грубо запушеним у верхній частині. Листки дуже рясні, двоперисті, з ланцетними або яйцювато-ланцетними листочками, при основі послаблені або клиноподібні, дрібно зазубрені, з зубцями, що закінчуються плівчастими вістрями. Зонтики великі. Квіти білі. Плід у довжину 4–6 мм, овальні чи еліптичні, з тупими ребрами, краї трохи більші або розширені у вигляді потовщених крил[1].

Середовище проживання ред.

Ендемік південно-західної Франції. Цей вид росте уздовж західного узбережжя Франції. Його ареал має площу 25 000 км². Росте по краях річок і лиманів[2].

Загрози й охорона ред.

Основними загрозами для цього виду є експлуатація лісів без відновлення, розвиток інфраструктури в міських і промислових районах (портах), а також зміна гідрографічного функціонування, наприклад, будівництво набережних, створення судноплавних шляхів або рекультивація землі з моря[2].

Angelica heterocarpa внесена до списку пріоритетних видів у Додатку II Оселищної директиви та в Додатку I Конвенції про збереження дикої природи та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція). Він охороняється на національному рівні у Франції (Додаток 1). Охоронні заходи проводяться в Нанті та південно-західних лиманах, координуються Ботанічними консерваторіями Бреста та Південної Атлантики[2].

Примітки ред.

  1. Angelica heterocarpa. Tela Botanica. Архів оригіналу за 28 січня 2022. Процитовано 28.01.2022. (фр.)
  2. а б в Juillet, N. (2011). Angelica heterocarpa. The IUCN. Архів оригіналу за 4 червня 2020. Процитовано 28.01.2022. (англ.)