Анастранґалія кривавонадкрила
| Анастранґалія кривавонадкрила | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Anastrangalia sanguinolenta Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Анастранґа́лія кривавонадкри́ла (лат. Anastrangalia sanguinolenta, Linnaeus, 1758 = Anastrangalia sandoeensis Palm, 1953 = Corymbia sanguinolenta (Linnaeus) Pesarini & Sabbadini, 1994 = Leptura ignita Geoffroy, 1785 = Leptura melanura Stroem, 1765 nec Linnaeus, 1758 = Leptura variabilis DeGeer, 1775 = Leptura bonaeriensis Burmeister, 1865 = Marthaleptura sanguinolenta (Linnaeus) Ohbayashi, 1963 = Ophiostomis bonariensis (Burmeister) Bruch, 1912) — вид жуків з родини вусачі.
Поширення ред.
У хорологічному плані A. sanguinolenta належить до західнопалеарктичної групи видів у складі палеарктичного зоогеографічного комплексу. Вид широко розповсюджений по всій Європі, а також Росії, на Кавказі, Туреччині та в суміжних областях. У Карпатському регіоні A. sanguinolenta звичайний, широко розповсюджений у гірських районах, і мало поширений у передгір’ях.
Екологія ред.
Вид дуже близький до А. dubia, зі схожим життєвим циклом, біологією, екологією тощо. Прив’язаний до лісів утворених смерекою, а в передгір’ях — ялицею. Літ комах спостерігається з початку червня і триває до вересня, з максимумом у першій половині серпня. Імаго можна зустріти на квітах: арункусу, гадючника, арніки, чемериці та ін. Личинка розвивається у мертвій деревині смереки, зрідка ялиці.
Морфологія ред.
Імаго ред.
Дорослі комахи середнього розміру 8-12 мм завдовжки. Загальне забарвлення тіла чорне з яскраво-червоними надкрилами у самок і буро-жовтими у самців. Надкрила часто затемнені з боків, на вершинах та по шві — у самців, а у самок цілком яскраво-червоні. Передньоспинка, на відміну від А. dubia, вкрита негустими лежачими волосками, і не виглядає опушеною.
Життєвий цикл ред.
Життєвий цикл триває 2-3 роки.
Література ред.
- Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І. К. До вивчення вусачів (Cerambycidae) Станіславської обл. // Проблеми ентомології на Україні. — К.: Вид-во АН УРСР, 1959. — с. 45-47;
- Загайкевич І. К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А. М. Висотно-домінантний розподіл фауни жуків-вусачів на північно-східному меґасхилі Українських Карпат та південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи // Вісн. Прикарпатського у-ту, серія біол. № 3 — Івано-Франківськ, 2003. — с. 112—127;
- Заморока А. М. Вплив комплексного висотного градієнту на формування домінантних форм жуків-вусачів (Coleoptera: Cerambycidae) на північно-східному макросхилі Українських Карпат та Передкарпатті // ІІ міжнародна наукова конференція студентів та аспірантів «Молодь і поступ біології». — Львів, 2006. — с. 251—252;
- Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
- Nowicki M. Verzeichniss galizischer Käfer // Beitrage zur Insektenfauna Galiziens. — Krakow, 1873. — S. 7-52.
Посилання ред.
- http://www.biolib.cz/en/taxon/id11264/ [Архівовано 30 травня 2008 у Wayback Machine.]
- http://www.cerambyx.uochb.cz/asan.htm [Архівовано 30 травня 2008 у Wayback Machine.]