Allactaga balikunica

вид ссавців

Allactaga balikunica — вид гризунів родини Dipodidae. Зустрічається в посушливих районах північно-західного Китаю і Монголії. Харчується зеленими рослинами, корінням рослин, насінням, кониками та жуками.

Allactaga balikunica
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Мишоподібні (Rodentia)
Родина: Стрибакові (Dipodidae)
Рід: Тушкан (Allactaga)
Вид:
A. balikunica
Біноміальна назва
Allactaga balikunica
Hsia & Fang, 1964
Синоніми

Allactaga nataliae Sokolov, 1981

Опис

ред.

Довжина голови й тулуба від 115 до 132 мм, а хвоста — від 165 до 190 мм. Спинна поверхня жовтувато-сірувато-коричнева, кожен волосок має сіру основу, жовтий центр і коричневий кінчик. Круп темніший, боки блідіші. Низ, передні кінцівки і внутрішня поверхня задніх ніг білі. Хвіст тонкий з пучком чорних волосків на кінчику, які переважно ростуть убік. За зовнішнім виглядом він схожий на Allactaga bullata, підвидом якого він раніше вважався, але колір смуг на стегнах у цього виду трохи більш червонуватий[2].

Поширення та середовище проживання

ред.

Allactaga balikunica є ендеміком регіону Балікун провінції Сіньцзян у Китаї, його ареал поширюється на Монголію, де він зустрічається в західних частинах пустелі Гобі. Середовище його проживання — голі піщані та кам'янисті ділянки з рідкісною рослинністю[2].

Поведінка

ред.

Allactaga balikunica веде нічний спосіб життя і живе поодинці в норі. Він активний і добре стрибає, живиться рослинним матеріалом, таким як пагони, коріння та насіння трав, а також дрібними комахами. Мало що відомо про його розмноження, але вважається, що він має два виводки на рік, кожен з яких складається з одного-трьох нащадків[2].

Примітки

ред.
  1. Smith, A.T. (2016). Allactaga balikunica. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T851A22201701. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-2.RLTS.T851A22201701.en. Процитовано 12.11.2021.
  2. а б в Andrew T. Smith; Yan Xie (2008). A guide to the mammals of China. Princeton University Press. с. 199—200. ISBN 978-0-691-09984-2.